Незрячого кримського політв’язня Олександра Сізікова виписали з лікарні й етапують до в’язниці Мінусинська
Кримського незрячого політв’язня Олександра Сізікова, якого окупанти “засудили” до 17 років увʼязнення у “справі “Хізб ут-Тахрір”, виписали з Крайової туберкульозної лікарні Красноярська в Росії та готують відправити назад до в’язниці в Мінусинську.
Про це він написав у листі, який оприлюднив телеграм-канал “Підтримка Олександра Сізікова”.
Олександр Сізіков. Джерело: “Радіо Свобода” / “Крим.Реалії”У лікарні чоловік пройшов три медкомісії. Виписали бранця Кремля 10 червня. За його словами, 13-го або 18 червня мали етапувати до установи, де він відбуває незаконне покарання.
“Заздалегідь дякую всім, як би там не вийшло”, — написав Сізіков.
Олександр Сізіков – фігурант “четвертої бахчисарайської справи “Хізб ут-Тахрір”. Народився 12 жовтня 1984 року в Сімферополі, згодом з родиною переїхав до села Тургенєвка Бахчисарайського району, де навчався в місцевій школі. У 2002 році вступив до Севастопольського національного технічного університету на факультет ТАМПТ за напрямом “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”.
Після закінчення знайшов роботу, щоправда, не за фахом: працював на будівництві. Пізніше влаштувався помічником оператора на заправці в Севастополі. 2006 року прийняв іслам.
У червні 2009 року Сізікова збила автівка, коли він їхав на велосипеді. Того ж року Олександр отримав першу групу інвалідності. Відтоді в повсякденному житті йому допомагали односельці та імам Едем Смаїлов, аж допоки самого імама не затримала ФСБ і не звинуватила в тероризмі.
З арештом імама Сізіков не міг змиритися, тому він з допомогою двох пенсіонерок виходив на одиничні протести у квітні 2019-го, травні 2020 року та відвідував судові процеси.
Олександра затримали 7 липня 2020 року після обшуків у помешканні його друзів. ФСБ вважає, що Сізіков “заснував 2015 року терористичний осередок “Хізб ут-Тахрір”, а Алім Суф’янов і Сейран Хайредінов стали членами цього осередку. Як докази провини Сізікова російська спецслужба наводить знайдені під час обшуку книжки релігійно-політичного об’єднання. Утім, вони не надруковані шрифтом Брайля.
Незаконна “суддя” Київського районного суду в Сімферополі Ольга Кузнецова в день затримання громадянина України обрала домашній арешт як запобіжний захід.
14 жовтня того ж року “суд” ухвалив рішення відправити Сізікова на місяць на стаціонарну судово-психіатричну експертизу в Севастопольську міську психіатричну лікарню.
Співробітники окупаційної поліції забрали Сізікова з дому 14 вересня 2024 року і відвезли його в невідомому напрямку. До цього чоловік перебував під домашнім арештом.
Напередодні, 13 вересня, апеляційний військовий суд підмосковної Власихи ухвалив політв’язню вирок у 17 років ув’язнення. Проте документів з мокрою печаткою силовики під час арешту Сізікова не показали.
У медсанчастині СІЗО-1 Сімферополя відмовилися прийняти документи про стан здоров’я політв’язня.
ZMINA повідомляла про те, що Сізікова, попри протести адвокатки Сафіє Шабанової та її вимоги призупинити етап за медичними показаннями, етапували з Криму до російської в’язниці.
Згодом стало відомо, що чоловіка доправили до в’язниці міста Мінусинськ Красноярського краю Росії: це понад 5 тисяч кілометрів від Криму.
У березні 2025 року кримчанина забрали з в’язниці до Красноярської туберкульозної лікарні №1 для обстеження.
Про те, що Сізікова можуть звільнити з ув’язнення через стан здоров’я, стало відомо наприкінці квітня 2025 року. Як розповіла мати засудженого Олена Сізікова, матеріали справи надійшли до суду 4 квітня 2025 року, після того, як її сина доставили на медичне обстеження до лікарні Красноярського краю.
Захист наголошував, що захворювання кримчанина входить до затвердженого урядом РФ переліку хвороб, які перешкоджають відбуванню покарання. Адвокатка надіслала відповідну заяву начальнику “УФСВП у Республіці Крим” Вадиму Булгакову з вимогою організувати медичну комісію та звернутися до суду з проханням про звільнення підзахисного.
Проте тоді голова кримського УФСВП повідомив, що не мав повноважень подати відповідне клопотання, оскільки Сізіков, за його словами, перебував на території Криму тимчасово.
У травні 2025 року Мінусинський міський суд Красноярського краю РФ усе ж таки звільнив політв’язня з в’язниці у зв’язку з хворобою засудженого.
Однак уночі 23 жовтня 2025 року “поліція” провела обшук і знову затримала Сізікова, щоб повернути його до в’язниці для відбування незаконного покарання.
В березні 2026 року хворий на затяжну застуду Сізіков поскаржився, що змушений по 16 годин проводити на ногах без можливості лягти у в’язниці Мінусинська Красноярського краю.
