Незаконно ув’язнені Росією українці залишаються в країнах ЄС, бо Україна не забезпечує їх соціально-правовим захистом – Котелянець
Незаконно ув’язнені Російською Федерацією українці, які після звільнення виїжджають з Росії, залишаються в країнах ЄС, оскільки Україна не забезпечує потерпілим достатній соціально-правовий захист. Правозахисна спільнота констатує, що на десятий рік війни Росії в Україні немає комплексного соціально-правового захисту та підтримки людей, незаконно позбавлених волі.
Про це під час презентації аналітичного звіту “Чому незаконно ув’язнені цивільні залишаються без комплексного соціального захисту від держави” про ефективність закону заявив голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець.
Правозахисник нагадав, що профільний законопроєкт “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії Росії проти України та членів їхніх сімей” набрав чинності за два місяці до повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Ігор Котелянець переконаний, що його необхідно актуалізувати.
“Ми почали моніторити, чи працює цей закон, одразу після того, як він вступив у дію, з 19 листопада 2022 року. І не можна сказати, що це — поганий закон. На мою думку, це чудовий закон, якби він ще і запрацював так, як потрібно. На цей момент він не є актуальним з погляду покриття всіх категорій незаконно ув’язнених цивільних внаслідок збройної агресії РФ. Цей закон потрібно актуалізовувати й робити відповідним реальності”, — зазначив правозахисник.
За його словами, цей закон враховує дійсність, яка була в Україні до повномасштабної війни. У ньому фігурували 2 категорії, на які поширюється дія документа, — цивільні заручники й політв’язні.
Ігор Котелянець“Утім, у 2022-2024 роках на ТОТ тисячі людей стали жертвами незаконних ув’язнень, яких водночас не можна назвати ані політв’язнями з погляду цього закону, ані цивільними заручниками, бо окупант не висуває відкритих вимог, чого він хоче в обмін на їхнє звільнення”, — пояснив Ігор Котелянець.
Правозахисник констатував, що потерпілим, які пережили незаконне ув’язнення, вкрай складно отримати від держави статусу незаконно позбавленого РФ волі за особливих обставин. За його словами, багатьом заявникам не вдається цього зробити.
“Вони констатують, що, коли вони звертаються до Комісії з питань встановлення факту полону, яка функціонує при Мінреінтеграції, їм не надають відповіді, що рішення по них іноді ухвалюються місяцями, що їм відмовляють. Вони вказують не невмотивованість відмов комісії. Тобто комісія, коли відмовляє, не пояснює, чому це робить”, — зазначив голова громадської організації “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”.
Адвокатка, керівниця юридичного напрямку Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Катерина Левченко заявила, що роботу цієї комісії треба привести у відповідність до законодавства, зокрема у відповідність до закону “Про адміністративну процедуру”. Як відомо, у грудні минулого року в Україні набув чинності євроінтеграційний закон про адміністративну процедуру.
Катерина Левченко“Те, що вони є колективним органом, не звільняє їх від обов’язку виконувати вимоги закону і нормально комунікувати із заявниками”, — переконана правозахисниця.
Вона нагадала, що закон “Про адміністративну процедуру” передбачає уніфікацію взаємодії між заявниками та органами держвлади. У цьому законі виписані права заявників та права і відповідальність органу, який розглядає їхні заяви та приймає нормативний акт відносно них.
“Закон передбачає, що жодного рішення щодо особи не має ухвалюватися без неї, що особа має право бути присутньою під час розгляду її кейсу, що вона має право бути заслуханою й отримати вмотивовану відповідь. Це — найголовніші моменти, які найбільше непокоять заявників”, — зазначила Левченко.
Адвокатка, голова правління громадської правозахисної організації “Егіда-Запоріжжя” Антоніна Шостак також вказує на занадто складний процес визнання факту позбавлення волі особи з боку окупаційних сил. Крім того, за її словами, відмови, які надає Мінреінтеграції, взагалі не містять будь-якої суттєвої інформації.
Антоніна Шостак“Я як юрист не можу пояснити людині, на якій підставі їй відмовили, якщо вона зібрала повний пакет документів, надала їх, якщо заява написана правильно, якщо все чітко, як це викладено у законі, й жодних аргументів не наведено. Це однозначно порушення прав людини”, — сказала Шостак.
Вона наголосила, що будь-яка інституція, тим більше орган влади, має аргументувати, чому звернення не було розглянуте або чому є така відмова.
Катерина Левченко своєю чергою додала, що навіть не всі ці заяви потрапляють на розгляд комісії.
“Мінреінтеграції має таку звичку, що їхній внутрішній комітет розглядає заяви та самостійно надає відмови заявникам через те, що там чогось не вистачає. Певна частина заяв до комісії навіть не доходить”, — поінформувала Катерина Левченко.
Крім того, міністерства не врегулювали питання пільг і послуг у відповідних порядках і постановах, які мала б отримувати ця категорія потерпілих громадян України від російських загарбників.
“Тут основна проблема в тому, що їм законом гарантована повноцінна медична, психологічна, реабілітаційна допомога, різні сервіси, але вони у більшості своїй не працюють так, як було прописано”, — пояснив Ігор Котелянець.
За його словами, люди, звільнені з незаконного ув’язнення, отримали специфічний досвід, більшість з них пройшли тортури. Тож, на його думку, їм не можна пропонувати стандартний пакет послуг, який мають звичайні українці через сімейного лікаря.
“Ці люди вже мають певні зміни у здоров’ї, іноді йдеться про тяжкі захворювання. Все спричинено тим досвідом, який вони отримали у полоні. І на сьогодні держава нічого у цьому плані не гарантує, лише декларує у цьому законі, що хоче надавати комплексний захист”, — сказав Котелянець.
Правозахисниця, директорка з комунікацій громадської організації “СЕМА Україна” Людмила Гусейнова закцентувала, що на цей час законом взагалі не передбачена стоматологічна допомога.
Людмила Гусейнова“Але для людей, які там утримуються роками, це одне з перших питань, які треба вирішувати”, — зазначила вона.
За словами Котелянця, з інтерв’ю із потерпілими випливає, що ті громадяни, які виїжджають з ТОТ через Росію, залишаються в Європейському Союзі, оскільки вони знають, що не отримають в Україні комплексного та всебічного захисту. Тому держава Україна втрачає своїх громадян.
Правозахисна організація представила звіт із 50 пропозиціями до органів державної влади, де розписано, які конкретні кроки потрібно зробити, щоб комплексний соціальний і правовий захист для людей, які пережили полон або незаконне ув’язнення, запрацював.
Об’єднання родичів політв’язнів Кремля планує також надати ці пропозиції робочій групі при Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, яка опікуватиметься питанням цивільних громадян України, незаконно позбавлених особистої свободи Росією.
Як відомо, 16 квітня у Києві пройшла презентація робочої групи при Координаційному штабі з питань поводження із військовополоненими, яка опікуватиметься питанням цивільних українців, незаконно позбавлених особистої свободи Росією.
