Не кожна справа щодо воєнних злочинів завершиться вироком, тому важливо говорити про репарації вже зараз – правозахисниця

Українське суспільство має усвідомити, що суди у справах про воєнні злочини можуть виносити й виправдальні вироки через недосконалість ланцюжків доказів, і це є нормальною практикою навіть для Міжнародного кримінального суду. Експерти наголошують, що у таких реаліях Україні необхідно зосередитися на патернах воєнних злочинів, скоєних росіянами, та паралельних інструментах допомоги потерпілим – репараціях і реабілітації.

Про це під час дискусії “Мова справедливості у війні: між очікуваннями потерпілих і правосуддям” розповіла керівниця Української програми Міжнародного центру перехідного правосуддя (ICTJ), доцентка Києво-Могилянської академії Катерина Бусол, передає ZMINA. 

Фото: ZMINA

Так, представники української прокуратури, з якими співпрацює експертка, відверто кажуть, що не в усіх кримінальних справах щодо воєнних злочинів буде забезпечена справедливість. Зокрема, частина підозрюваних може згодом загинути на полі бою, або ж є категорія постраждалих, які не готові рухати свої справи в кримінальному процесі. Тобто, як зазначає Бусол, не обов’язково має бути вирок, але, звісно, право на репарації та психологічну підтримку постраждалі все ж мають.

“Також дуже важливо комунікувати те, що вироки можуть бути виправдальними“, – додає експертка.

Вона пояснює, що це не означає відсутності злочину, однак ланцюжок доказів міг бути сформований неідеально, або ж бракувало доказів щодо самого виконавця чи вищого керівництва. Бусол зазначає, що виправдальні вироки трапляються і в Міжнародному кримінальному суді, тож вони можуть бути й у національному судочинстві.

“Україна зараз як з боку прокуратури, так і з боку правозахисної спільноти говорить про пріоритезацію справ. Адже ми не зможемо окремо розглядати поодинокі випадки катування. Україні треба звертати увагу на системні злочини, як-от організацію катівень і використання форм катування, які є ідентичними що на Харківщині, що на Херсонщині“, – наголошує керівниця ICTJ.

Вона підкреслила, що такий підхід дозволить сконцентрувати увагу на тих представниках російського воєнного та політичного керівництва, які формували політику катування або ініціювали поточні зміни до кримінального законодавства Росії, що фактично надають амністію за будь-які злочини, пов’язані з так званою “спеціальною воєнною операцією”.

“Ми також повинні покарати Путіна та всю його команду. Мене найбільше вражає те, що для людей, які постраждали найбільше – як цивільних, так і військових, – актуальність питання відповідальності у кримінально-процесуальному вимірі не зменшується. І це добре“, – каже Бусол.

Через те що обвинувальний вирок може бути винесено не у всіх кримінальних справах, експертка радить, уже зараз зосередитись на паралельних аспектах відповідальності – як-от репарації та реабілітація. 

Нагадаємо, що Рада Європи затвердила створення керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Рішення ухвалили під час засідання Комітету міністрів Ради Європи, на якому були присутні 37 держав світу. Загалом “інфраструктура відповідальності” складатиметься з трьох елементів: Спеціального трибуналу, Міжнародної компенсаційної комісії та Реєстру збитків. 

Визначення злочину агресії прописано в Римському статуті – це установчий договір Міжнародного кримінального суду, частиною якого Україна стала торік. Водночас ефективно карати за такий злочин досі не можуть, а такий підхід сильно відрізняється від практики, наприклад, покарання воєнних злочинів. Обрали цей шлях не випадково, а в результаті компромісу, адже в іншому разі згадка про “злочин агресії” взагалі могла не з’явитись у статуті, про що детальніше за посиланням. 

Торік країни – учасниці Міжнародного кримінального суду відклали до 2029 року розгляд змін, щоб ефективно карати за злочин агресії, а ZMINA пояснювала, яка роль України в цьому процесі.

Через прогалини в статуті Україна, намагаючись притягнути РФ до відповідальності за війну, мала створювати Спеціальний трибунал щодо злочину агресії. Натомість російська влада вже підготувала законодавче підґрунтя, щоб уникнути суду за воєнні злочини в Україні.