Нав’язування нейтралітету Україні суперечить міжнародному праву – науковці
Якщо Україна як сторона класичного збройного конфлікту та як жертва агресії погодиться на умови агресора, це може створити прецедент та унеможливить утворення нової системи колективної безпеки в Європі та універсальної колективної безпеки.
Про це заявила докторка юридичних наук, президентка Української асоціації міжнародного права Ольга Буткевич в Українському кризовому медіацентрі під час експертного обговорення частини положень меморандуму Російської Федерації, переданого Україні в Стамбулі.
Ольга Буткевич пояснила, що Україна може конструктивно вийти з пропозицією, наприклад, покращити й міжнародне гуманітарне право, право збройних конфліктів і практично низку інших сфер: захист довкілля, культурних цінностей під час збройних конфліктів. Адже Україна, документуючи міжнародні злочини та порушення, виявила прогалини в різних сферах міжнародного права.
“Україна збирає ці факти та докази й можна конструктивно вийти з пропозицією, наприклад, покращити і міжнародне гуманітарне право, і право збройних конфліктів та право інших сфер, зокрема захист довкілля, культурних цінностей під час збройних конфліктів. Україна з цими документами може внести конструктив”, – сказала науковиця і додала, що при цьому Україна може створити негативний прецедент, якщо жертва агресії погодиться на умови країни агресора.
Ольга Буткевич“Якщо Україна створить прецедент, коли жертва агресії погоджується на умови агресора, це створить неможливість утворити нову систему колективної безпеки в Європі й універсальної колективної безпеки, а стара буде вже закінченою. Це створить негативний прецедент для міжнародного права і внесе певний хаос в міжнародні відносини й в усі можливі подальші конфлікти. Тому Україна несе величезну відповідальність перед світом як жертва агресії і як держава, яка може запропонувати конструктивне розв’язання проблем міжнародного права”, – наголосила Ольга Буткевич.
Вона пояснила, якщо цей негативний прецедент для міжнародного права станеться, це внесе хаос в міжнародні відносини та майбутні конфлікти.
За словами голови правління Українського кризового медіацентру Валерія Чалого, питання нав’язування Україні нейтралітету з боку країни-агресора переходить з одного документа в інший, які продукує Москва. Відтак це питання фігурує у переговорах і медіанаративах.
Зокрема, така пропозиція роззброєного нейтралітету з’явилася відразу після вимоги захоплень частини території України в “меморандумі”, що Москва у Стамбулі передала Україні.
“У Стамбулі у свій час у 2022 році вимога була така ж сама. Це російське бачення, яке на той час було відкинуто. Але тепер однозначно буде спроба номер два. Ця спроба буде продовжуватись. Цей меморандум, який зараз росіяни запропонували, він переданий і американцям. Я перевірив, там є така вимога”, – сказав Чалий.
Ольга Буткевич пояснила, що нейтральний статус України не має під собою правового обґрунтування і є інструментом зовнішнього впливу. Вона звернула увагу, що нейтралітет у класичному розумінні можливий лише за умов відсутності загрози, консенсусу сторін і згоди суспільства. Жоден із цих чинників зараз не наявний.
Усі експерти під час обговорення погодилися, що країни, які мали досвід нейтралітету, поступово відходять від нього на користь колективної безпеки. Приклади Швеції, Фінляндії, Австрії засвідчують, що навіть традиційно нейтральні держави переосмислюють свою роль у безпековому середовищі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Докторка юридичних наук підкреслила, що для України курс на НАТО є не лише політичним, а й безпековим рішенням.
Кандидат юридичних наук, доцент, заступник декана факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Земан розглянув питання нейтралітету у міжнародно-правовому вимірі. Він зазначив, що примусове нав’язування нейтрального статусу суперечить основоположним принципам міжнародного права, зокрема принципу суверенної рівності держав. Також він акцентував, що жодна з міжнародних організацій не має мандата нав’язувати країні певну форму статусу.
Ігор ЗеманКрім того, він нагадав, що нейтралітет – це політичне самовизначення держави, а не міжнародне зобов’язання. І якщо країна вирішує бути нейтральною, вона має це задекларувати самостійно, без зовнішнього тиску.
Ольга Буткевич вказала, що вимоги Москви суперечать статті 46-й Віденської конвенції про права міжнародних договорів, яка проголошує, що міжнародні зобов’язання, що суперечать основним нормам внутрішнього права, є нікчемними. А вимоги російської сторони в меморандумі щодо, зокрема, нейтралітету та приєднання українських територій у склад Російської Федерації в меморандумі суперечать нормам Конституції України.
Так само, відповідно до статті 52 Віденської конвенції про права міжнародних договорів, договір, ухвалений під загрозою сили чи застосування сили, є нікчемним.
Крім того, вона вказала на зобов’язання України перед Європейським Союзом в процесі європейської інтеграції. Згідно зі ст. 4 договору про ЄС, держави зобов’язані вийти з усіх договорів, що суперечать нормам, принципам та стандартам ЄС. Тобто Україна, приставши на меморандум Москви, не зможе продовжувати далі євроінтеграційний процес.
Кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захар Тропін вказав, що вимога Москви “закріпити нейтралітет” у Конституції або на міжнародному рівні є не спробою завершити війну, а інструментом для політичного контролю над Україною.
“Нав’язування і реалізація нейтралітету України лише сприятиме і заохочуватиме Російську Федерацію до подальших агресивних дій проти України”, – підкреслив він.
Тропін також зазначив, що з історичного погляду Росія завжди використовувала таку риторику, щоб легалізувати свій вплив і зупинити євроінтеграційні процеси України. Тому будь-які поступки в цьому напрямі можуть призвести до втрати суб’єктності.
“Росія ж не вкладає в нейтралітет навіть класичне розуміння нейтралітету, яке було закріплене конвенціями. Нейтралітет України – це демілітаризація України. Хоча це і виписують як два окремі пункти: демілітаризація і нейтралітет, але сутнісно це нав’язування не нейтралітету. Якщо перефразувати, то це відрив України від інших держав, умовно від європейських. Це просто інструмент для того, щоб Україна не була там”, – пояснив Тропін.
Підсумовуючи дискусію, модератор Валерій Чалий наголосив, що питання нейтралітету – не лише академічне. Це політично чутливий інструмент, який може мати довгострокові наслідки для незалежності, суверенітету та безпеки України. Він закликав громадськість і політиків бути уважними до змісту таких “мирних” пропозицій і не дозволити втратити те, що вже було здобуто ціною величезних жертв.
Нагадаємо, напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що для припинення російської агресії та встановлення стійкого миру необхідна зустріч на найвищому рівні між лідерами країн.
За словами глави держави, Україна вітає зусилля президента США Дональда Трампа, спрямовані на завершення війни та припинення вбивств, а також на досягнення гідного та міцного миру.
