Нардепи хочуть зобов’язати журналістів щоразу брати дозвіл на знімання людей у громадських місцях

Законопроєкт №5628 “Про захист персональних даних” передбачає обов’язкове інформування людини під час її фотографування, запису на відео чи аудіо на вулиці або на публічних заходах для того, щоб вона могла це заперечити.

Про це розповів юрист, заступник директора Центру демократії та верховенства права, член Незалежної медійної ради Ігор Розкладай у своїй статті на “Детекторі медіа”.

Джерело: pixabay.com

Він уточнив, що проєкт закону “дещо змінює звичну картину зі статті 307 Цивільного кодексу, яка передбачає активну незгоду самої людини”.

“Тепер обов’язково питати: “Чи ви дозволяєте?”, перш ніж фотографувати чи записувати людину”, – написав експерт.

Водночас, згідно з текстом законопроєкту, оприлюднення відзнятих матеріалів можливе, якщо воно “є пропорційним відносно легітимної цілі, яка переслідується, враховує принцип поваги до суті права на захист персональних даних та передбачає належні та відповідні засоби захисту основоположних прав та інтересів суб’єкта персональних даних”.

Тобто тому, хто веде знімання, доведеться бути обачнішим, щоб не відзняти чогось забороненого чи небажаного.

На думку Розкладая, норма закону щодо журналістських розслідувань є “недостатньо артикульованою”. Наразі можна вийти із загальних принципів суспільного інтересу, але бажаними є чіткіші норми щодо журналістського відеознімання для виявлення суспільно важливої інформації, пояснив експерт.

Також журналісти мають звернути увагу на статтю 7 законопроєкту щодо оброблення чутливих персональних даних: расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в професійних спілках, генетичні та біометричні дані, інформація, що стосується здоров’я, статевого життя або сексуальної орієнтації, психометричних даних, вважає Розкладай.

Розкривати можна ті дані, які суб’єкт персональних даних оприлюднив явно. Під це формулювання підпадають оприлюднені персональні дані в такій формі або в такий спосіб, які дозволяють ознайомитися з ними необмеженій кількості людей, йдеться в статті. Тобто оприлюднена фотографія в закритому профілі інстаграму під це не підпаде точно, уточнив юрист.

Загалом у законопроєкті розширено понятійний апарат, пише експерт. Зокрема, з’явилися поняття біометричних даних, витоку персональних даних, послуги інформаційного суспільства, профілювання, прямого маркетингу тощо. Також наведено досить чіткий перелік принципів, таких як мінімізація персональних даних чи обмеження зберігання.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що, за оцінкою експертів, законопроєкт №5628 “Про захист персональних даних” загалом сприятиме розвитку вільного інтернету в Україні й матиме позитивний вплив на формування суспільних правовідносин в онлайн-просторі.