Наразі в реєстрі безвісти зниклих зареєстрували 2410 невпізнаних тіл – МІПЛ
Станом на серпень 2024 року в реєстрі безвісти зниклих за особливих обставин було зареєстровано 2410 невпізнаних тіл.
Про це під час заходу “Як пришвидшити ідентифікацію загиблих, зниклих безвісти на війні” розповіла Олена Бєлячкова, юристка і координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ.
Фото: ZMINAЗа її словами, під час ідентифікації особи родини зниклих безвісти стикаються з низкою проблем. Найбільшими з них є тривала ДНК-експертиза з наступним переданням референтних зразків між структурами, а також неналежна комунікація слідчих з родинами.
“Родини кажуть, що тривалість експертизи становить від 8 до 10 місяців. Іноді цей термін може бути 12 місяців. Ми розуміємо, що складність полягає не лише в кількості. Коли експертів у структурі МВС налічується 240, а ДНК-зразків, щодо яких потрібно проводити експертизи, щодня надходить близько 300”, – пояснює вона.
Як приклад Бєлячкова наводить випадки, які траплялися на початку повномасштабного вторгнення. Тоді слідчі забували передати зразки ДНК до лабораторії для денітрифікації тіл. Після цього останки, які так і не були встановлені, ховали. Згодом, після передання цих ДНК-профілів до лабораторій, особу, якій вони належали, встановлювали.
“Особа вже була похована. Тоді починався процес ексгумації тіла, а це емоційне навантаження для родин. Оскільки вони й так переживають втрату, і для них це важкий емоційний процес. Крім людських помилок є випадки, коли людині повідомляють про те, що ДНК-зразки зіпсувались і їм потрібно повторно їх здавати. Це теж додаткове емоційне навантаження на родину”, – підкреслює експертка.
Юристка вважає, що держава не була готова до такої кількості зниклих безвісти та загиблих, а щоб підготувати потрібну кількість фахівців, потрібен час. Саме тому, на її думку, необхідно долучати міжнародних партнерів, таких як Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти (МКЗБ). Остання вже уклала меморандуми про співпрацю з Міністерством внутрішніх справ, Мінʼюстом і Міністерством охорони здоровʼя, що допоможе пришвидшити процес ідентифікації складних випадків.
“Відповідно, представники МКЗБ обмежені тими можливостями, які визначені цими меморандумами. І через те, що досі відсутня підписана угода з урядом України, вони можуть проводити лише ті дії, які стосуються надання фахових висновків їхніми спеціалістами. Є складні посмертні зразки, коли наші експерти, попри їхню професійність, не можуть ідентифікувати особу, бо це доволі складно зробити. Тому важливо скористатися допомогою МКЗБ”, – додає вона.
Нагадаємо, ZMINA разом з МІПЛ підготувала аналітичний звіт “Як Україна розшукує зниклих безвісти внаслідок агресії Росії та підтримує членів їхніх сімей” за результатами аналізу законодавства України щодо осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та серії інтерв’ю з родичами зниклих (цивільних та військовослужбовців), представниками організацій, що об’єднують родичів зниклих, представниками державних органів та інституцій, які в межах своїх повноважень займаються питаннями осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Станом на сьогодні до єдиного реєстру зниклих безвісти внесли відомості про понад 51 тисячу осіб. До цієї цифри входять дані про близько 42 тисяч людей, щодо яких досі нічого невідомо, про 7 тисяч осіб, щодо яких є певна інформація, а також про 3 тисячі українців, місце перебування яких точно встановлено.
