Минулого року Росія ще більше погіршила становище з правами людини в окупованому Криму – правозахисники

За минулий рік Росія відкрила проти кримчан щонайменше 200 адміністративних справ “за дискредитацію російської армії”, а також утримує в СІЗО в Сімферополі щонайменше 110 людей, викрадених, зокрема, з Херсонської та Запорізької областей.

Про це розповіли представники Кримської правозахисної групи (КПГ) під час пресконференції 24 лютого в Києві, де вони представили огляд про стан прав людини в Криму за 2022 рік.

Як розповіла голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, після повномасштабного вторгнення в Україну Росія використовує окупований Крим не лише як військову базу, але й для утримування українців, викрадених з новоокупованих територій.

“У березні ми фіксували перші повідомлення про те, що в СІЗО № 1 Сімферополя тримають людей з Херсонської та Запорізької областей, а пізніше ФСБ РФ відкрила новий слідчий ізолятор саме для викрадених людей. За нашими даними, цей СІЗО № 2 розрахований на 458 місць. У цьому ізоляторі наприкінці 2022 року утримувалося понад 110 осіб, більшість із яких – цивільні мешканці окупованих після 24 лютого 2022 року територій України”, – сказала Ольга Скрипник.

Серед затриманих, за її даними, – громадські активісти, волонтери й представники місцевої влади.

Ольга Скрипник

“У всіх таких справах, які ми встигли задокументувати, викрадених людей катували: спочатку російські військові після викрадення, а потім – представники ФСБ РФ у Криму”, – додала правозахисниця. 

За інформацією КПГ, щодо деяких викрадених людей окупаційна влада й досі не порушила жодних кримінальних справ, тобто формально РФ не визнає, що вони перебувають у СІЗО. Ці люди позбавлені можливості отримати навіть адвоката за призначенням.

Крім того, жертви катувань повідомляють, що медичної допомоги їм майже не надають, а посилки від родичів не приймають. КПГ також встановила, що викрадених у Херсонській та Запорізькій областях людей після тимчасового тримання в Криму доправляють на територію РФ.

“Російська влада продовжує політичне переслідування мешканців Криму за сфабрикованими кримінальними справами. Станом на кінець 2022 року щонайменше 149 наших громадян перебували в місцях несвободи в межах політично мотивованого переслідування”, – продовжує Скрипник.

Наприклад, на кінець минулого року щонайменше 88 мешканців Криму були позбавлені волі в “справах кримських мусульман”. Фігурантів цих справ, більшість з яких – кримські татари, звинувачують у причетності до ісламських організацій або в пропаганді діяльності організацій, які РФ вважає терористичними чи екстремістськими.  

Дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова зауважила, що з 24 лютого російські силовики в Криму суттєво підвищили тиск на людей, які публічно підтримують Україну, а проти журналістів та блогерів продовжують фабрикувати справи. Наразі щонайменше 15 кримських журналістів перебувають за ґратами.

Окрім цього, окупанти продовжили переслідувати за вираження поглядів і громадських діячів. Переслідують також і пересічних громадян: за пости в соцмережах та навіть за розмови з колегами по роботі.

“Для переслідувань також активно використовують нову статтю адмінкодексу РФ, яка забороняє дискредитацію російської армії. Наразі нам відомо про як мінімум 200 адміністративних справ “за дискредитацію російської армії” проти кримчан, які були відкриті за минулий рік”,  – розповіла дослідниця КПГ.

Вона вказала, що людей почали штрафувати й навіть кидати за ґрати просто за те, що вони співають українські пісні на вулицях.

“Ми зафіксували випадки, коли за гасло “Слава Україні! Героям слава!” людина отримала штраф у 50 тисяч рублів. А за пісню “Ой, у лузі червона калина” оштрафували одразу шістьох кримських татар, ще один отримав 15 діб арешту. За спів на вулиці Гімну України одна людина також була арештована на 13 діб”.

Окремо правозахисники зауважують на тому, що Крим буквально став військовою базою Росії.

Заступник голови Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін каже, що така база створювалася ще з початку окупації Криму та мала стати плацдармом для подальшого наступу на Україну. Це супроводжувалося тотальною мілітаризацією суспільного життя та розпалюванням ворожнечі до всього українського.

За словами Чекригіна, з 2014 року Росія провела 16 призовних кампаній та призвала до лав своєї армії не менш ніж 40 тисяч кримчан. Водночас влада РФ порушила щонайменше 429 кримінальних справ за ухилення від служби в збройних силах країни-окупанта. Після початку повномасштабного вторгнення мешканці Криму були залучені до участі в збройній агресії проти власної держави, а сам півострів активно використовується як база для завдавання ракетних та авіаударів по території України, зокрема по цивільних об’єктах, що призвело до загибелі цивільних.

Правозахисники також вказують, що через російську агресію Україна зіткнулась із широкомасштабним викликом у гуманітарній та соціальній сферах. 

Богдан Мельникович

“Ми змогли створити працюючий правовий механізм подолання проблем, створених війною, проте все ще існують питання, що потребують подальшого доопрацювання для захисту людей в умовах війни”, – зазначив Богдан Мельникович, юрист Кримської правозахисної групи.