“Ми повинні показувати, що вони для нас важливі”: кримчанка закликала не забувати про людей в окупації

Україні важливо говорити не лише про тимчасово окуповані території, а передусім про людей, які там залишаються. Через інформаційну ізоляцію та російську пропаганду вони дедалі частіше можуть сприймати Україну як державу, яка їх покинула. 

Про це сказала кримчанка та героїня відеопроєкту медіа “Точка Сходу” Поліна Кустарьова під час панельної дискусії “Молодість в окупації. Історії, які варто почути, та шлях, про який варто знати”.

Дискусія відбулася на фестивалі для переселенців “Поруч Kyiv Fest”, повідомляє кореспондентка ZMINA.

Фото з дискусії. Джерело: “Точка Сходу”

Поліна Кустарьова жила в окупованому Криму, проте змогла зберегти проукраїнську позицію та брала участь у русі спротиву. Нині дівчина живе на підконтрольній Україні території, працює інженеркою БпЛА, здобуває українську освіту та планує долучитися до Сил оборони України.

За її словами, окупація впливає передусім на дітей та молодь, оскільки російська пропаганда намагається формувати їхні погляди з раннього віку.

“Окупація – це насправді жахлива річ, тому що фактично у людей, які знаходяться там, повністю переписується їхня свідомість, повністю переписуються їхні принципи, ідеали”, – сказала Поліна.

Вона розповіла, що для неї дорослішання в окупації означало постійне відчуття, що в неї намагаються забрати те, що вона вважає своїм.

“У мене віднімають мою територію, дім, культуру, віднімають мою ідентичність”, – сказала вона.

Поліна також зазначила, що люди в окупації можуть приховувати свої погляди, тому зрозуміти, хто насправді підтримує Україну, часто складно. За її словами, після виїзду вона дізналася, що частина людей, яких вона раніше не вважала проукраїнськими, насправді підтримували Україну.

Окремою проблемою для людей на окупованих територіях є дедалі сильніша інформаційна ізоляція. Поліна розповіла, що за час її перебування в Криму доступ до українських ресурсів поступово ускладнювався. 

На момент її виїзду там уже почали блокувати мобільний інтернет, а для доступу до частини месенджерів та соцмереж людям доводилося використовувати VPN. Попри це, вона намагалася оточувати себе українським контентом – читала українські тelegram-канали, стежила за блогерами, шукала українські фільми та літературу.

“Я намагалася себе якомога більше оточити українським контентом, тому що це був контент, який мені подобався”, – сказала вона.

Нагадаємо, 31 березня 2025 року Роскомнагляд ухвалив рішення про посилення контролю за інтернет-активністю жителів Криму та інших окупованих Росією територій України.

Поліна наголосила, що українцям важливо говорити не лише про території, які перебувають під російською окупацією, а й про людей, які там залишаються. За її словами, через інформаційну ізоляцію частина людей в окупації може думати, що Україна їх покинула.

“Якщо ми не будемо показувати цим людям, що вони для нас є важливими, що вони для нас є друзями, що вони є нашими співгромадянами, то ці люди просто зникнуть з нашого простору”, – сказала Поліна.

Вона також вважає, що це безпосередньо впливатиме на майбутню реінтеграцію окупованих територій. На її думку, Україні необхідно вже зараз підтримувати зв’язок із людьми на ТОТ та показувати їм, що після деокупації вони залишатимуться частиною українського суспільства.

Окремий блок дискусії присвятили практичним можливостям виїзду з окупації. У липні 2026 року запрацював експериментальний проєкт, який дозволяє українцям з окупованих територій отримувати посвідчення громадянина України на повернення в Україну – так званий “білий паспорт”.

Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова пояснила, що посвідчення можуть оформити навіть у випадку, якщо інформації про людину немає в українських державних реєстрах.

Для цього необхідно пройти процедуру встановлення особи та підтвердити належність до громадянства України. Зокрема, можуть використовуватися свідоцтво про народження, документи родичів та інші наявні документи. Звернутися за оформленням документа можна в одній із п’яти закордонних дипломатичних установ України – у Вірменії, Казахстані, Грузії, Білорусі та Туреччині.

Особу можуть підтвердити свідки. Водночас правозахисники вважають, що перелік таких свідків варто розширити.

“Поки серед свідків – близькі родичі, наприклад, батьки. Але ми маємо враховувати, що у частини молоді, яка виїжджає з окупації, можуть бути не зовсім дружні стосунки з батьками. Тому ми, як правозахисники, пропонуємо додати до категорії свідків знайомих чи друзів. Це може сприяти виїзду тих, хто зараз не має іншої можливості підтвердити свою особу“, — зазначила Луньова. 

Сам виїзд з окупації — лише перший етап. Після прибуття в Україну молода людина може не мати житла, роботи, знайомих чи чіткого розуміння, куди звертатися по допомогу.

За словами головної юристки “Save Ukraine” Мирослави Харченко, люди, які повертаються з окупації, насамперед запитують: “Де я буду жити, за що я буду жити?”. Також серед основних потреб молоді — освіта та робота.

“Молоді люди, вони хочуть одразу працювати. Вони хочуть одразу бути корисними”, – розповіла Харченко.

За її словами, серед молодих людей, яких допомагає повертати організація, можна умовно виділити дві основні причини виїзду. Перша – втеча від ризиків, зокрема від примусу до служби в російській армії та участі у війні проти України. Друга – пошук можливостей для навчання та роботи.

Читайте також: Росія вербує іноземців на війну проти України обманом і застосовує насильство проти власних солдатів – звіт Комісії ООН

“Save Ukraine” має центри в Києві та поблизу столиці, де люди, які повернулися з окупації, можуть проживати від трьох до шести місяців. Там також надають психологічну підтримку.  За словами Харченко, кейс-менеджерами та психологами в організації працюють, зокрема люди, які самі свого часу були врятовані з окупації.

Водночас однією з проблем залишається розрізненість інформації про доступну допомогу. Люди, які перебувають в окупації, часто не знають, куди звертатися після виїзду, а це може впливати на їхнє рішення залишатися на окупованій території. Учасники дискусії наголосили, що підтримка людей з окупованих територій має починатися ще до моменту їхнього виїзду та продовжуватися після повернення.

Нагадаємо, 12 серпня у Києві презентували поштову марку “Твоя адреса – Україна”. Її присвятили українським дітям і молоді, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або були незаконно переміщені до Росії.

Поштовий випуск став частиною національної комунікаційної кампанії, покликаної допомогти молоді з ТОТ та їхнім родинам отримати перевірену інформацію про безпечний виїзд, відновлення документів, освіту та доступну в Україні підтримку.