Мовний закон: Ткаченко просить Бородянського розібратись із зауваженнями “Венеційки”

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко попросив керівництво Міністерства культури, молоді та спорту підготувати пропозиції за рекомендаціями Європейської комісії “За демократію через право Ради Європи” (Венеційська комісія) щодо закону України про державну мову.

Про це Ткаченко заявив на засіданні комітету 11 грудня в Києві, повідомляє Інтерфакс-Україна.

“Пане Максимчук (перший заступник міністра культури Анатолій Максимчук. – Ред.), Бородянський (міністр культури Володимир Бородянський. – Ред.), прошу надати наступного тижня ваші ідеї щодо цих пропозицій. Якщо треба, ми зберемо робочу зустріч із цього питання обговорити, як треба реагувати, якщо треба, поговорити з членами Венеційської комісії і запитати у них, що вони мали на увазі”, – сказав Ткаченко.

Також він попросив підготувати свої пропозиції щодо цього питання Уповноважену із захисту державної мови Тетяну Монахову і керівника підкомітету з питань інформполітики гуманітарного комітету Ради Микиту Потураєва (фракція “Слуга народу”).

Нагадаємо, в ухваленому 6 грудня висновку Венеційська комісія вказує, що влада України має прагнути балансу в мовній політиці для того, щоб мовна проблема не стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні.

Зокрема, у комісії вважають, що закон дискримінує російську мову як мову меншин, яка отримує найменше прав з усіх мов меншин, згаданих у законі. Адже мови меншин розподіляються на три групи: офіційні мови ЄС (це, зокрема, угорська, румунська, польська, болгарська), мови корінних народів (такий статус в Україні має лише кримськотатарська), а також “інші”. Саме до останньої групи потрапляє російська. Експерти ВК вважають, що ці норми мовного закону треба змінити, якнайменше скоротивши відмінність між трьома групами.

Також у комісії наголошують, що в законі нечітко виписані підстави для покарання за його порушення. Тому, на думку комісії, покарані за порушення “мовного закону” громадяни, імовірно, матимуть підстави звернутися до ЄСПЛ та отримати від України компенсацію.

Крім того, зауваження стосуються використання мов меншин з боку державних посадовців, які діють в екстрених випадках. У комісії вважають, що потрібно надати всім державним службам право в окремих випадках спілкуватися не українською, а не лише медикам, як вказано законі.

Водночас ВК виступає проти зобов’язання, накладеного на всі друковані засоби масової інформації, щодо випуску українськомовної версії. У комісії вважають, що для тих видань, які виходять мовами меншин, це може стати значним фінансовим тягарем і зменшити їхні обсяги та кількість, що, зі свого боку, стане непропорційним обмеженням свободи вираження.