Мовний закон найчастіше порушують у Києві та трьох містах-мільйонниках – Кремінь
У першому кварталі 2025 року уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь отримав 646 скарг на порушення закону про функціонування української мови як державної. Найбільше звернень надійшло з Києва, Одеси, Харкова та Дніпра.
Про це мовний омбудсман розповів на своїй фейсбук-сторінці.
Фото: ФактиНайбільше скарг надійшло з:
-
Києва – 261 звернення;
-
Одеської області – 84;
-
Харківської – 71;
-
Дніпропетровської – 69;
-
Київської та Донецької областей – по 22.
Сфера обслуговування залишається найбільш проблемною – 307 звернень стосувалися саме її. Зокрема:
-
175 скарг пов’язані з вебсайтами, на яких відсутня українськомовна версія або за замовчуванням відкривається недержавною мовою;
-
104 – стосувалися надання послуг без використання української;
-
28 – інформації про товари та послуги.
Крім того, громадяни скаржилися на порушення мовного законодавства у сфері зовнішньої реклами та інформації для загального ознайомлення. З січня по березень 2025 року зафіксували 128 таких звернень, з яких 67 надійшли з Києва.
Проблеми з дотриманням мовного закону є і в освіті. За перший квартал 2025 року надійшло 54 скарги щодо порушень у дитсадках, школах, університетах та освітніх закладах для дорослих. Найбільше – 17 – стосувалися вищої освіти.
Також фіксуються порушення у сферах культури (32 скарги), медіа (30), органів влади (29) та охорони здоров’я (27).
За словами Кременя, проблеми з дотриманням мовного законодавства є по всій країні, але найбільше їх у Києві, Одесі, Харкові та Дніпрі. Він наголосив, що столиця стабільно лідирує за кількістю скарг, і міська влада має посилити контроль за виконанням закону. Попри те, що у 2023 році Київська міська рада затвердила Концепцію утвердження української мови, суттєвих змін там не відбулося. Омбудсман закликав місцеву владу активніше захищати мовні права громадян.
Нагадаємо, що протягом 2024 року 2314 громадян звернулися із заявами про порушення Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Цей показник є на 37% нижчим порівняно з 2023 роком, коли було 3692 звернення, і на 19% нижчим, ніж у 2022 році, коли таких заяв надійшло 2846.
