Мовний омбудсман просить Офіс генпрокурора посприяти скасуванню регіональних мов

Дата: 19 Листопада 2020
A+ A- Підписатися

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь надіслав листа до очільниці Офісу генпрокурора Ірини Венедіктової, щоб там забезпечили скасування в областях функціонування регіональних мов через суд, як того вимагає закон про мову.

Про це Кремінь повідомив у фейсбуку. 

У квітні минулого року парламент ухвалив закон про мову. Документ закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська і вона обов’язкова для органів державної влади й публічних сфер на всій території держави.

Водночас, за словами Креміня, досі в окремих обласних, міських, сільських та селищних радах у Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській та Чернівецькій областях, зокрема, діловодство та ухвалення рішень здійснюється виключно регіональною мовою. Влада в цих регіонах мала пів року, щоб погодити свої нормативні акти. 

“Забезпечення належного функціонування державної мови – це інструмент об’єднання українського суспільства, засіб зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежності та національної безпеки”, – наголосив мовний омбудсман. 

Відомо, що, за словами експертів, закон про мову можна назвати найкращим з подібних, ухвалених в Україні, однак деякі його положення, що стосуються мов національних меншин, можна вважати дискримінаційними.

“Закон ігнорує зобов’язання України в контексті дотримання та реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. На жаль, він, усупереч європейській практиці, не надає жодних повноважень органам місцевого самоврядування в регулюванні мовної політики. Навіть мову комунальних підприємств, установ і організацій у повному обсязі визначено на рівні закону”,зазначав в аналізі документа експерт Центру прав людини ZMINA Анатолій Яворський

Норми закону, за його словами, виділяють окремі преференції мовам країн ЄС порівняно з іншими мовами національних меншин, а тому фактично обсяг можливих прав людини залежить від конкретної мови, що є дискримінацією за мовною ознакою. 

“Закон про мову практично не надає жодних прав представникам національних та мовних меншин, за певними незначними винятками для кримськотатарської мови та ще меншою мірою – для мов країн ЄС. Винятки становлять тільки випадки, коли ці права прямо зазначено в законах України. Наприклад, такі винятки передбачає закон про освіту. Але зазвичай закон про мову лише відсилає до закону про національні меншини, який нічого не гарантує”, – додає Яворський. 

Нагадаємо, що з поточного року російськомовні школи повністю перейдуть на українську, а школи з мовами нацменшин, які належать до мов Євросоюзу, такий перехід зроблять з вересня 2023 року. Водночас у школах, де навчатимуть переважно українською мовою, все одно зберігатиметься можливість вивчати свій предмет – рідну мову рідною мовою. З наступного року кандидати в нардепи складатимуть іспит з української, згідно з положеннями закону. 

Останні соціологічні дослідження показують, що більшість людей у всіх регіонах України підтримує ключові положення закону про державну мову, однак на практиці закон масово порушують.

Фотографія обкладинки: Високий Замок

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: