Мовний омбудсман закликає невідкладно оновити офіційний переклад Європейської хартії про мови меншин
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликає Верховну Раду невідкладно оновити офіційний переклад Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. За його словами, некоректний переклад, виконаний понад 20 років тому, призвів до негативних наслідків.
Про це йдеться в повідомленні мовного омбудсмана.
Фото: facebook.com / verkhovna.rada.ukraine Український парламент ратифікував Європейську хартію регіональних мов або мов меншин у 2003 році. Проте аналіз автентичних текстів документа виявив, що офіційний переклад українською був некоректний.
“В офіційному тексті перекладу українською мовою термін “regional or minority languages” (англ.), “langues regionales ou minoritaires” (фр.), некоректно перекладений українською як “регіональні мови або мови меншин”. Це сталося з тієї причини, що він виконаний з російської, а не з мови оригіналу. Відтак при ратифікації документа помилково визначено, що він застосовується до мов національних меншин, а не до тих мов, які потребують захисту з урахуванням їхнього становища”, – пояснив Тарас Кремінь.
За словами уповноваженого із захисту державної мови, некоректний переклад призвів до негативних наслідків: підміни об’єкта і цілей хартії як міжнародного договору, безпідставних звинувачень України щодо неналежного виконання міжнародних зобов’язань та політичних маніпуляцій, спрямованих на підрив конституційного статусу державної мови.
У січні 2024 року Міністерство закордонних справ України підготувало оновлений офіційний переклад хартії, а наприкінці 2024 року уряд подав до Верховної Ради законопроєкт щодо відповідних змін до низки законів:
- “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин”;
- “Про національні меншини (спільноти) України”;
- “Про медіа”.
“В умовах російської збройної агресії, реальних загроз для національної безпеки та оборони, а також з огляду на актуальні завдання України на шляху до членства в ЄС цей законопроєкт є актуальним і таким, що потребує невідкладного розгляду та ухвалення”, – наголосив Тарас Кремінь.
Основною пропозицією законопроєкту є оновлення переліку мов, які підпадають під режим підтримки та захисту, визначений хартією. У новому списку вказано такі мови: болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит. Водночас із переліку мов, які наразі підлягають захисту в Україні, пропонується вилучити російську та молдовську.
У листопаді минулого року віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявляла, що в переговорах з ЄС щодо забезпечення прав меншин не постає питання захисту “російської меншини”, оскільки в Україні офіційно немає такої спільноти.
