Моніторингові візити показали критичну ситуацію з порушенням прав ромської спільноти в Закарпатті – представник Омбудсмана
Після завершення пілотного проєкту із документування ромів у місті Мукачевому на Закарпатті у 2023–2024 роках органи виконавчої влади не підхопили належним чином напрацьований механізм. Ситуація із правами ромської спільноти в регіоні критична.
Про це розповів представник Уповноваженого ВР з прав людини у Закарпатській області Андрій Крючков під час багатостороннього діалогу на тему захисту прав ромської нацменшини, організованого Офісом омбудсмана та Ромським жіночим фондом “Чіріклі”, передає ZMINA.
Фото: “Chiricli”У Закарпатській області проживає найбільше представників ромської національної спільноти. За оцінками громадських організацій, на території регіону можуть мешкати 70–100 тисяч ромів, розповів Андрій Крючков.
“Результати наших моніторингових візитів у місця компактного проживання ромського населення показують, що, на жаль, ромська національна спільнота залишається найбільш вразливою в Україні. Ситуація з наявністю документів після початку повномасштабного вторгнення лише загострилася. Відсутність документів обмежує доступ до базових прав: освіти, охорони здоров’я, соціального захисту з боку держави, правничої допомоги“, – зазначив представник Омбудсмана.
Він пояснив, що розуміння цієї проблематики стало підґрунтям для пілотного проєкту з документування ромів у Мукачевому, який реалізований Офісом омбудсмана за підтримки Ради Європи, Ромського жіночого фонду “Чіріклі” та фонду “Ніка”. Важливу роль зіграло залучення ромських медіаторів. Це дало змогу без будь-яких бар’єрів відвідувати ромські спільноти й отримувати анкети людей, які не мають документів.
В результаті проєкту було підготовлено 302 досьє на недокументованих людей з-поміж ромської спільноти. Паспорти громадянина України отримали 159 з них, 83 людям видали свідоцтво про народження.
“Ми показали на практиці, що поновлювати порушені права недокументованих людей можливо. Але після реалізації проєкту Офісом омбудсмана органи виконавчої влади не підхопили належним чином напрацьований механізм. І на цьому робота майже зупинилась”, – звернув увагу Крючков.
Він розповів про декілька випадків у ромській спільноті, щоб описати критичність ситуації та нагальність вжиття заходів. Зокрема, під час моніторингового візиту в ромське поселення було виявлено, що дитина померла через ненадання медичної допомоги. Дитина захворіла на пневмонію, але мати боялася звернутися до медиків.
В іншому випадку до дитини застосовувалося домашнє насильство, її примушували жебракувати, а 12-місячне немовля померло через ненадання медичної допомоги, бо у матері не було документів.
“Ці діти отримали свої перші свідоцтва про народження, але вони отримали їх лише через два тижні після своєї смерті. Окрім цього, на жаль, були виявлені випадки, коли дитина народилася та померла взагалі без будь-якого юридичного факту. Тобто для держави ця дитина не існувала”, – сказав представник Уповноваженого.
Також були випадки, коли дітей продавали для уникання мобілізації, їх примушували до жебракування. Виявляли факти, що діти де-юре шість років відвідували навчальний заклад, а фактично жодного разу там не були, проте весь цей час заклад отримував кошти від держави. Також Крючков згадав, що через вразливий стан представників ромської національності правоохоронці можуть піддавати дискримінації та притягнути до кримінальної відповідальності.
Андрій Крючков також розповів про проведене у липні–вересні 2025 року дослідження “Соціальний атлас громад Закарпаття”, завдяки чому вдалося отримати дані щодо реальних умов життя ромських громад, рівня дотримання прав і послуг, а також системних викликів. Загалом було опитано понад 530 ромських домогосподарств, у яких проживають понад 1300 дорослих та 1500 дітей.
“Дані “соціального атласу” підтвердили наявність комплексних викликів: доступ ромських громад до прав і послуг передусім у сфері документування, освіти, зайнятості, соціального захисту з боку держави та житлових умов”, – зазначив представник омбудсмана.
Він зауважив, що результати моніторингових візитів показали критичну ситуацію з порушенням прав представників ромської спільноти у Закарпатті.
“Органи виконавчої влади області мають чітко розуміти, що лише визнання самої проблеми — це вже перше значне рішення. Всі виявлені порушення прав ромів ми будемо показувати максимально публічно. Тому що лише публічність, на жаль, спонукає органи влади діяти”, – наголосив Андрій Крючков.
Раніше ZMINA писала, що заходи, які пропонуються в плані з реалізації Ромської стратегії на 2026–2028 роки, лише незначною мірою розв’яжуть нагальні проблеми ромського населення в Україні. Зокрема, у ньому не враховано потреб жінок, ВПО та не внесено заходів з подолання сегрегації ромських шкіл.
Для вступу до ЄС та відбудови важливо рахуватися з інтересами ромів та решти нацменшин, заявляв раніше Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець.
