Нікопольська ГО “Відкриті двері” допомагає постраждалим від війни українцям подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків

Громадська організація “Відкриті двері” з Нікополя допомагає незахищеним верствам населення, зокрема мешканцям прифронтових громад та тимчасово окупованих територій, подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків для України. Юристи ГО допомагають потерпілим заповнювати онлайн-заяви в “Дії”, створювати електронно-кваліфікаційні підписи та збирати докази на підтвердження втрат від збройної агресії Росії.

Про це під час онлайн-обговорення “Громадський діалог та розробка рекомендацій щодо вдосконалення доступу до Реєстру збитків для прифронтових та переміщених громад” розповіли представники ГО “НЦДСП “Відкриті двері”, передає кореспондент видання ZMINA.

Юристи організації допомагають потерпілим заповнювати онлайн-заяви в “Дії”, створювати для цієї мети електронно-кваліфікаційні підписи, сканувати документи, допомогають у зборі доказів на підкріплення заяви, зокрема з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витягами про місце проживання та іншими довідками. 

“Ми допомагаємо визначатися особам, які до нас звертаються, з релевантністю категорії заяви, консультуємо щодо припустимості доказів під час подання заяви, роз’яснюємо різницю між Міжнародним реєстром збитків для України та державною програмою “єВідновлення“, – пояснила юристка ГО “Відкриті двері” Ірина Данчук.

Вона також повідомила, що найчастіше громадяни звертаються до організації по допомогу в поданні заяв за категоріями А1 “вимушене переміщення”, А3.1, А3.3 про пошкодження або знищення житла та А3.6 про втрату доступу до майна, що залишилося на тимчасово окупованій території. 

Потерпілі звертаються до ГО з Донецької, Луганської, Запорізької, Харківської, Херсонської, Вінницької, Чернігівської областей. Заявники також наразі проживають у Києві, Дніпрі, Івано-Франківську, Ужгороді та Нікопольському районі Дніпропетровської області. Крім того, є заявники, які перемістилися за кордон, зокрема до Польщі та Німеччини.

Читайте також: Росія узаконила масове вилучення житла українців на ТОТ: правозахисники пояснили, якими будуть наслідки

Представники організації повідомили, що її юристи надають підтримку постраждалим мешканцям Нікопольського району на Дніпропетровщині, який з липня 2022 року перебуває під щоденними обстрілами, що призводять до загибелі та поранень цивільних. Російські військові завдали руйнувань, зокрема, більш ніж 15 500 житлових будинків та пошкодили велику кількість об’єктів критичної інфраструктури. Через російську агресію тисячі мешканці району втратили робочі місця та засоби до існування. Також погіршився їхній психоемоційний стан.

Консультант громадської організації Олександр Лось розповів, що люди, які щодня звертаються до інформаційно-правових центрів ГО “Відкриті двері”, здебільшого виснажені, розгублені й часто в них єдине питання, чи мають вони взагалі шанс на отримання компенсації.

“Переважна більшість наших заявників – це ВПО та мешканці ТОТ. Вони втратили не лише житло чи майно, а й часто документи, стабільність і навіть відчуття контролю над власним життям. Однією з найпоширеніших проблем, з якими вони стикаються, є відсутність правовстановлювальних документів. У багатьох випадках документи залишилися в окупації або були знищені внаслідок обстрілів. Нерідко житло не внесено до державних реєстрів або оформлено на родичів, які вже померли, чи збудовано багато років тому без повного пакета документів”, – пояснив Олександр Лось і додав, що для потерпілої людини така ситуація видається замкненим колом, адже, щоб подати заяву, необхідні правовстановлювальні документи, а щоб їх відновити, потрібен доступ до архівів, які або знищені, або недоступні. Отже, підтвердити право власності вона не може.

Консультант ГО також наголосив, що для людей серйозним викликом лишається цифровізація процесу подання заяв через застосунок “Дія”.

“Для багатьох наших заявників це не просто цифровий сервіс, а щось незрозуміле і навіть лячне. Люди похилого віку користуються лише найпростішими кнопковими телефонами. Вони не розуміють, як потрібно встановлювати та налаштувати застосунок “Дія”, бояться помилитися та зробити щось не так. Для більшості людей, з якими ми працюємо, поняття електронно-цифрового підпису є абсолютно новим. Вони ніколи раніше з ним не стикались і не розуміють, що це таке, для чого він потрібен, де і як його отримати”, – додав Олександр Лось. 

Ба більше, багато заявників не мають доступу до банківських сервісів та їхніх застосунків, що робить самостійне створення електронного ключа неможливим.

“У результаті робота наших спеціалістів часто починається не з подання заяв до реєстру збитків, а з базових кроків, детального пояснення процесу реєстрації в застосунку “Дія”, створення електронного підпису та навіть відкриття електронної пошти, буквально крок за кроком”, – прокоментував він.

Окремо він наголосив на технічних збоях та психологічному виснаженні заявників.

“Навіть за умови виконання всіх формальних вимог ми часто стикаємося з технічними проблемами, а саме зависанням застосунку “Дія”, неможливістю авторизації, втратою даних під час заповнення заявки. Для людини, яка вже пережила втрату житла та живе в умовах постійного стресу, такі збої нерідко стають останньою краплею. Ми часто бачимо глибоке розчарування, сльози й чуємо фразу: “Я більше не хочу пробувати подавати далі заявки”, – переповідає представник організації.

Крім того, у громадській організації вказують на низку бар’єрів на шляху до доступу до цього реєстру. Серед них є необізнаність потерпілих про існування Міжнародного реєстру збитків для України, а також нерозуміння, як можна подати заяву на необхідні супровідні докази та документи на підтримку своєї заяви.  

У своєму виступі керівниця Центру правової допомоги Ірина Лось вказала на оприлюднену Міжнародним реєстром статистику поданих заяв та на аналіз Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. 

За даними реєстру, станом на грудень 2025 року громадяни подали майже 85 тисяч заяв до Міжнародного реєстру збитків для України. З них понад 30 тисяч заяв уже зареєстровано.

“З огляду на масштаби повномасштабного вторгнення та кількість потерпілих ці показники [про подані заяви] є ще недостатніми. За даними Офісу Омбудсмана, під час війни постраждали 2,5 млн домогосподарств. Громадяни подали 986 тисяч повідомлень про пошкодження або зруйноване майно“, – пояснила Ірина Лось. Водночас вона вказала на 425 тисяч повідомлень без підтвердження права власності в державному реєстрі речових прав, що позбавляє людей реально можливості отримати компенсацію.

Основні причини проблем з поданням заяв до Міжнародного реєстру збитків для України Омбудсман вирізняє такі:

• відсутність оригіналів правовстановлювальних документів;
• знищення або недоступні архіви БТІ;
• платні довідки БТІ;
• низький рівень обізнаності населення щодо необхідності реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Серед інших проблемних питань юристка Ірина Данчук також виокремила сумніви серед потерпілих у практичній користі подання заяв. Вона наголошує на важливості поглибленої інформаційно-роз’яснювальної роботи для населення.

Читайте також: Перелік програм підтримки для внутрішньо переміщених осіб

“У громадян низька поінформованість щодо Міжнародного реєстру збитків для України. Коли вони до нас звертаються, вони або говорять, що не знали про існування Міжнародного реєстру збитків, або чомусь плутають його з національними програмами, або взагалі не бачать сенсу в поданні заяв до реєстру. Тобто ми ще під час того, як надаємо юридичні консультації, також виконуємо критичну просвітницьку функцію”, – сказала Ірина Данчук і наголосила на важливості залучення правозахисних організацій, що працюють з Міжнародним реєстром збитків та допомагають громадянам з поданням заяв. 

ГО “Відкриті двері” сформулювала низку рекомендацій, що мають на меті усунути бар’єри та розширювати доступ для подання заяв до Міжнародного реєстру збитків для України, щоб більша кількість потерпілих отримала справедливі компенсації. 

Ірина Лось додала, що подолання цих бар’єрів – це ключова умова забезпечення справедливості й відновлення прав потерпілих.