Міжнародний кримінальний суд недопрацьовує в розслідуваннях міжнародних злочинів щодо кримчан – британський правозахисник
Міжнародний кримінальний суд (МКС) недопрацьовує в питанні розслідування міжнародних злочинів щодо цивільних у тимчасово окупованому Криму.
Про це під час Міжнародного форуму Експертної мережі Кримської платформи заявив Вейн Джордаш, керівний партнер Global Rights Compliance LLP, передає кореспондент видання ZMINA.
Він пояснив, що через великий масштаб злочинів, які відбуваються в Україні, актуальним став принцип пріоритезації для розслідування злочинів.
“Це означає, що деякі злочини залишаються за межами пріоритетів. Злочини, зокрема, в Криму, скоєні до 24 лютого 2022 року, втрачають пріоритет. Тому що злочини після повномасштабного вторгнення більш разючі та масштабні. Тому старіші злочини лишаються на задньому плані”, – сказав британський юрист.
Він констатував, що Міжнародний кримінальний суд до 2022 року не досить реагував на злочини в Криму.
“Немає розуміння, чому попередній розбір ситуації на півострові для МКС зайняв так багато часу”, – здивувався правозахисник. Водночас він висловив переконання, що не було причин для такого величезного затримування.
За його словами, суд у Гаазі почав реагувати на масштабні злочини тільки після того, як Російська Федерація розпочала свою повномасштабну агресію. Цього також вимагали інші країни, які реагували на повномасштабне вторгнення.
“Якщо подивитися на Крим, то там відбувалися переслідування кримських татар, убивства кримчан, насильницькі зникнення, неналежне ставлення до кримчан у місцях несвободи, призов кримчан до Збройних сил РФ… І, навіть коли суд активізувався після повномасштабного вторгнення, ми не побачили фокуса МКС на злочинах, скоєних до 24 лютого 2022 року”, – зауважив правозахисник.
Він наголошує, що громадянське суспільство та влада мають не випускати з фокуса злочини, скоєні в Криму, бо вони чітко пов’язані з політикою скоєння злочинів Російською Федерацією на інших тимчасово окупованих територіях України.
Вейн Джордаш нагадав іноземним державам, що ст. 1 Женевської конвенції зобов’язує треті країни не закривати очі на міжнародні злочини, а засуджувати та переслідувати винних.
“Ми повинні підняти на порядок денний Крим, нагадати, що це не об’єкт торгу, що ці злочини потрібно розслідувати, адже цього вимагає від нас Женевська конвенція”, – додав Джордаш.
Під час обговорення правниця Ukrainian Legal Advisory Group Аліна Павлюк звернула увагу, що на інших українських територіях після 24 лютого 2022 року Росія повторює ті самі міжнародні злочини, які вона вчиняла в тимчасово окупованому Криму.
Вона також звертає увагу, що публічна риторика наразі зосереджується на компенсаціях, і нагадує, що компенсації та притягнення винних до відповідальності – це не взаємовиключні процеси. Правозахисниця вважає, що стейкголдери мають об’єднуватися для досягнення єдиних цілей.
“Наше завдання зараз зробити ці процеси продуктивними та ефективними… Рішення (з притягнення до відповідальності винних у міжнародних злочинах. – Ред.) не мають депріоритезувати потерпілих. Хіба можна твердити, що постраждалі від окупації Криму менш постраждали, ніж потерпілі в інших регіонах від збройного конфлікту? Важливо віднайти та відпрацювати рішення, коли потерпілі почуватимуться почутими та матимуть рівний доступ до правосуддя”, – сказала Аліна Павлюк.
Аліна Павлюк вважає негативним моментом, що наразі влада комунікує кількість воєнних злочинів лише з початку 22 лютого 2022 року.