Мін’юст звітує про успішну евакуацію колоній, але правозахисники кажуть про “трагічну” ситуацію в окупованих установах

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україні евакуювали 10 установ виконання покарань. 

Про це повідомив міністр юстиції Денис Малюська. 

Наслідки побиття в’язнів, яких евакуювали з Оріхівської виправної колонії № 88 у Запорізькій області до Кропивницької виправної колонії №6. Фото: Сергій Зуйков

У міністерстві проведення евакуації схарактеризували як успішне, попри повідомлення правозахисників у березні про жорстоке побиття та катування в’язнів під час перевезення з Оріхівської виправної колонії № 88 у Запорізькій області до Кропивницької виправної колонії №6.

За даними Харківської правозахисної групи, тоді постраждали 399 ув’язнених, і ці факти зафіксував представник Уповноваженої Верховної Ради з прав людини й помічник народного депутата Костянтина Касая Сергій Зуйков.

У повідомленні Мін’юст не уточнив, які саме установи вдалось евакуювати, однак у коментарі ZMINA Олег Цвілий, голова громадської організації “Альянс української єдності”, яка входить до громадської ради при міністерстві й опікується правами засуджених, розповів, що йдеться серед іншого про:

• Орхівську виправну колонію №88;
• Вільнянську виправну колонію №20;
• Вільнянську установу виконання покарань №11;
• Софіївську виправну колонію №55;
• Селидівську виправну колонію №82;
• Торецьку виправну колонію №2;
• Холодногірську виправну колонію №18;
• Покровську виправну колонію №17;
• Хролівську виправну колонію №140;
• СІЗО №6 у Бахмуті. 

Усі ці установи розташовувалися на територіях Донеччини, Луганщини, Харківщини та Запоріжжя. 

У Мін’юсті наголосили, що порядок та контроль за установами змогли забезпечити навіть на окупованих територіях, проте робили це, допоки російські військові не вирішили самостійно контролювати їхню діяльність, супроводжуючи це насильством та вбивствами.

До прикладу, на Херсонщині росіяни призначили “керівником” з питань діяльності пенітенціарних установ місцевого колаборанта Євгена Соболєва. За словами Цвілого, активісти, що опікуються правами в’язнів, ще до тимчасової окупації регіону припускали, що Соболєв буде “слабкою ланкою” в регіоні.

“У Херсоні ситуація змінилася буквально останніми днями, коли росіяни вбили арештанта (у СІЗО Херсона. – Ред.). Система трималася до останнього. Росіяни вели якісь бесіди, переманювали, вмовляли, і потенційним зрадником був саме начальник колонії №90 Соболєв. До того як прокуратура написала про оголошення йому підозри, тут вдавали, що живуть за українськими законами, й адміністрація виходила на контакт, але фактично вони вже були перебіжчиками. За словами ув’язнених, до зміни ситуації в них усе було нормально, зокрема з харчуванням, передачі забирали”, – сказав правозахисник.

Після вбивства в’язня у СІЗО інші ув’язнені, за словами Цвілого, повідомляють про те, що їм зменшили кількість харчування та почали регулярно бити. 

Фото: EPA / Roman Pilipey

Про вбивство ув’язненого в Херсонському СІЗО 13 травня повідомила Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. Сталося це, за її словами, 11 травня. Вбитого нібито обурила поведінка росіян, які зайшли до установи та закидали камери світло-шумовими гранатами й відкрили вогонь з автоматів. Своєю чергою окупанти кажуть, що завадили бунту в колонії. 

За словами Цвілого, інформація росіян про бунт не відповідає дійсності. Правозахисник також стверджує, що в.о. начальника СІЗО Ігор Гуряков, якого, за даними Денісової, вивезли в невідомому напрямку, почав співпрацю з російськими військовими. 

“Не було жодного бунту. Він (Гуряков. – Ред.) сам побіг до росіян і сказав, що в зоні непорядок, і спровокував це. Заарештували його, бо він доніс неправдиву інформацію”, – стверджує Цвілий. 

Наразі в російських ЗМІ про Гурякова пишуть як про “колишнього агента СБУ”, який пристав на співпрацю з росіянами, а в Херсонській міськраді наполягають, що посадовець перебуває в полоні. 

Інформація про захоплення СІЗО з’явилася ще на початку березня, але тоді Денісова розповідала, що персонал та утримуваних осіб заздалегідь евакуювали. Вже в повідомленні від 13 травня Уповноважена наголошувала, що “звернулася до міністра юстиції України з вимогою вжити заходів для евакуації ув’язнених Херсонського СІЗО та інших установ ДКВС у Херсонській області”. 

Цвілий, коментуючи ситуацію, що склалася на Херсонщині, назвав її трагічною. Річ у тім, що після початку повномасштабного вторгнення тисячі засуджених українців висловили бажання захистити батьківщину, і Херсонська область не була винятком. Від лютого президент прийняв три укази про помилування, завдяки яким 363 засуджених взяли до рук зброю.

“Ще коли Херсон не був окупований, то величезна кількість ув’язнених написала заяви на участь у війні, але їх не випустили. Нині всі ці заяви в руках “орків”. Вони розуміють, хто був готовий воювати добровольцем проти них”, – каже правозахисник. 

Будівля Херсонського СІЗО. Фото: фейсбук-сторінка міністра юстиції Дениса Малюськи

У Департаменті з питань виконання кримінальних покарань проводять роз’яснювальну роботу щодо того, як поводитися тим в’язням, які опинилися під окупацією, зокрема повідомили про звільнення від відповідальності за заподіяння шкоди агресору. Однак, як наголошує Цвілий, усі ці кроки були запізнілими: 

“Вони пояснили, як у цих умовах в’язні можуть рятувати своє життя, однак зараз уже ніхто нічого зробити не може. Ці інструкції могли б спрацювати, коли на посадах лишалися проукраїнськи налаштовані керівники. До прикладу, у 90-й колонії: поки Соболєв спілкувався з окупантами, пив з ними чай і водив територією, інші працівники були проукраїнськи налаштовані. Якби була воля чи усна команда, то вони могли б випустити частину в’язнів, показати їм шлях до партизанів. Це треба було зробити”.

Проблеми існують і з тими людьми, які перебували під вартою, але не мали вироку суду. Їх, за словами Цвілого, також не випустили з установ. 

“Треба було хоч якусь частину людей випустити. Вони почали проводити евакуацію, коли ми почали звинувачувати їх із приводу ситуації в Херсоні, Маріуполі”, – каже він.

Щодо Маріуполя, то правозахисники казали ще в березні, що ситуація, в якій опинилися в’язні тамтешнього СІЗО, є найгіршою з-поміж установ в окупації. Російські військові, так само як і в Херсоні, кидали в коридор установи димові шашки, стріляли з автоматів тощо. Частину в’язнів, здебільшого тих, хто писав заяви про бажання воювати в складі Збройних сил України, перемістили.

Де саме зараз перебувають ці люди, достеменно не відомо.