Мінкульт пропонує кримінальне покарання за дезінформацію до п’яти років позбавлення волі – законопроєкт

У законопроєкті про дезінформацію, який розробило Міністерство культури, молоді та спорту, за поширення фейків і маніпуляцій передбачено кримінальну та адміністративну відповідальність.

Про це повідомив сьогодні перший заступник міністра культури, молоді та спорту Анатолій Максимчук під час презентації законопроєкту для запрошених представників ЗМІ та медіаорганізацій у хабі “Освіторія”.

За його словами, положення про кримінальну відповідальність за дезінформацію діятиме до відновлення повного контролю над територією України.

Згідно з презентованими слайдами, положення сформульовано так:

1. Систематичне умисне масове поширення свідомо недостовірних повідомлень про факти, події або явища, що становить загрозу національній безпеці, громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності України, праву українського народу на самовизначення, життю та здоров’ю громадян, стану довкілля в період відсутності повного контролю України за державним кордоном України, – карається штрафом від 5 до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами від одного до двох років. (Покарання у вигляді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт проводиться відрахування в дохід держави в розмірі, встановленому вироком суду, у межах від 10 до 20 %.)
2. Дії, передбачені частиною першою, вчинені з використанням комп’ютерних програм, призначених для автоматичного масового поширення інформації (ботів), або спеціально організованої системи (групи) облікових записів, або користувачів інформаційних послуг, або засобів умисного фальшування (підробки) джерел інформації, – караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
3. Фінансування дій, передбачених частиною першою або другою статті, карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Максимчук наголосив, що всі обмеження та покарання за поширення дезінформації застосовуються виключно судом. Заяву до суду подаватиме Уповноважений з питань інформації.

За поширення дезінформації також передбачено адміністративну відповідальність, яку наразі сформульовано в законопроєкті так:

1. Поширення дезінформації за умови добровільного спростування в порядку, визначеному цим законом, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, призводить до накладання штрафу в розмірі 1000 мінімальних зарплат за кожен випадок порушення.
2. Поширення дезінформації за відсутності добровільного спростування в порядку, визначеному цим законом, призводить до накладання штрафу в розмірі 2000 мінімальних зарплат за кожен випадок дезінформації.
3. Нерозміщення або несвоєчасне розміщення відповіді щодо дезінформації за заявою Уповноваженого – штраф у розмірі 20 мінімальних зарплат за кожен випадок порушення.
4. Розміщення суб’єктом у сфері медіа індексу довіри за відсутності інформації про надання індексу на вебсайті Уповноваженого – штраф у розмірі 20 мінімальних зарплат.
5. Зміна адреси розміщення матеріалу, щодо якого подано заяву Уповноваженого, або незбереження запису або примірника матеріалу – штраф у розмірі п’яти мінімальних зарплат за кожен випадок порушення.
6. Ненадання у встановлений цим законом строк відповіді на заяву чи запит Уповноваженого – штраф у розмірі п’яти мінімальних зарплат за кожен випадок порушення.

Максимчук додав, що в разі, якщо дезінформація добровільно спростовується, жодних негативних наслідків, крім штрафу, за її поширення для медіа та журналістів не виникає. 

Також, за його словами, якщо дезінформацію повідомлятиме спікер, представник влади, місцевого самоврядування тощо, а ЗМІ зроблять на нього посилання і точно передадуть цитату, то ЗМІ звільнятимуться від покарання за дезінформацію.

Після презентації шеф-редакторка інтернет-видання LB.ua Соня Кошкіна запитала міністра Володимира Бородянського та його першого заступника Анатолія Максимчука, чи притягатимуть держчиновників за умисне поширення дезінформації, зокрема заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка. (ЗМІ звинувачують Тимошенка у свідомому поширенні дезінформації про відставку голови ОП Андрія Богдана у серпні 2019 року. – Ред.)

Міністр Бородянський, перебиваючи журналістку, відповів, що це “не є дезінформацією у визначенні цього закону”.

Максимчук відповів на це, що чиновник може бути покараний, якщо спочатку Уповноважений, а потім суд визнають, що це була дезінформація.

Крім того, на питання колишньої очільниці Міністерства охорони здоров’я Уляни Супрун про те, як закон перешкоджатиме поширенню фейків з Росії, він відповів: “Закон регулюватиме все, що відбуватиметься на території України. А для російських журналістів буде введена обов’язкова акредитація і дозвіл на роботу в Україні, який даватиме Мінкульт”.

Нагадаємо, 9 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити положення щодо “вимог та стандартів новин”. Цей законопроєкт мав бути винесений на розгляд парламенту до кінця року. У медіаспільності указ президента спричинив обурення через те, що влада нібито планує нав’язувати стандарти новин.

Натомість міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський пояснив, що влада не планує регулювати стандарти новин, і назвав це термінологічним непорозумінням. За його словами, влада має намір запровадити поняття “небезпечна інформація”, “дезінформація”, “недостовірна інформація”, оскільки це є “дуже важливим в умовах інформаційної війни з РФ та можливим фінансуванням деяких ЗМІ країною-агресором”.

15 листопада Бородянський і перший заступник міністра Анатолій Максимчук провели публічну дискусію. Запрошеним медійникам презентували концепцію захисту інформаційного простору від дезінформації, розроблену міністерством. За словами Володимира Бородянського, найімовірніше, питання захисту інформаційного простору будуть винесені в окремий законопроєкт, з приблизною назвою “Про боротьбу з дезінформацією”.

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський виступає за впровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за поширення дезінформації.