“Мають бути дії, а не слова”: родини бранців Кремля вийшли на акцію під стіни Коордштабу

Два дні поспіль представники громадської організації “Цивільні в полоні” приходили під стіни Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, щоб вкотре нагадати владі про цивільних, які перебувають у російській неволі. Під час останнього обміну “1000 на 1000” не було повернуто жодного бранця з їхньої спільноти.

Акція відбулася 28–29 травня, повідомила журналістка видання ZMINA.

Фото: ZMINA

Родини цивільних бранців планують і надалі проводити мирні акції біля офісу Коордштабу. Вони сподіваються, що державним органам, які дотичні до обмінів, нарешті вдасться віднайти механізми повернення цивільних.  

 “Ми вже четвертий рік чекаємо на механізм, який, ми сподіваємось, таки знайдуть. Нам щоразу кажуть: “Чекайте, ми над цим працюємо”. Ми можемо почекати, а от наші рідні, на жаль, ні. Бо вони щодня живуть у пеклі. Це постійні тортури, знущання, приниження, голод і хвороби. Якщо перший рік повномасштабного вторгнення хоч когось звільняли з цивільних, то зараз здебільшого повертають одну-дві людини”, – скаржиться Світлана.

Також активісти згадали про бранців, які потрапили до російської неволі до 2022 року. Адже про таких людей теж рідко хто згадує, хоча серед них є представники різних категорій.

“Дуже багато говорять про пріоритетність жінок, тяжкохворих, людей похилого віку. Але зараз нічого не діє”, – додає Світлана.

 На думку Ольги Строєвої, син якої – Сергій Строєв – вважається безвісти зниклим, з боку влади мають бути конкретні дії щодо повернення та розшуку цивільних, а не лише слова. Жінка стикається з тим, що часто сама передає державним структурам інформацію про сина, натомість їй нічого не повідомляють. Тож у неї є сумніви, чи дійсно органи, що займають зниклими, їх розшукують.  

“Я запитую у людей, які дотичні до обмінів або пошуку безвісти зниклих: “Що нам робити далі?”. Але нам ніхто нічого не відповідає. Як вони шукають мого сина? А ніяк, бо вони не можуть потрапити на ту сторону. Я це розумію, але щось потрібно робити. Можливо, залучати міжнародні організації, у яких є досвід пошуку таких людей”, – вважає Ольга.

Акцію відвідала дружина бранця Валерія Панчука – Світлана. За її словами, про цивільних бранців мало знають не лише у світі, а й в Україні. Коли вона розповідає про них знайомим, вони дивуються, як ці люди потрапили у російську неволю. Жінка їм пояснює, що багато викрадених окупантами бранців виходили під час окупації на проукраїнські мітинги. Що росіяни затримували українців за їхню позицію та погляди.

“Треба робити розголос, більше писати та говорити про цивільних. Я розповідаю знайомим про те, як росіяни поводяться з ними та що вони переживають у неволі”, – розповідає вона.

Нагадаємо, що в межах останнього обміну “1000 на 1000”, який відбувся 23–25 травня 2025 року, Україні вдалося повернути з російського полону 6257 українців: 5757 – у межах обмінів, 500 – поза межами обміну.

Як пише “Суспільне”, повернути спецпризначенців 12 бригади “Азов” і цивільних, які перебувають у полоні з 2014 року, не вдалося через позицію Росії, заявив заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.

За його словами, під час обміну у форматі “1000 на 1000” сторони обмінялися списками військовополонених, але кого повернули Україні, визначала саме російська сторона.

Водночас Юсов зазначив, що Росія ігнорує або відмовляє в запитах на обмін українців, узятих у полон із самого початку російської агресії у 2014 році. Аргументують це тим, що вони “не військовополонені й не можуть бути повернуті в межах обміну”.

“Тобто відмов є багато, але факт залишається фактом. Це порушення міжнародного гуманітарного права, це чергові злочини проти людяності. І кожен має повернутись додому”, – пояснив заступник голови Коордштабу.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що під час обміну “1000 на 1000”, який відбувся 23–25 травня нинішнього року, додому не повернули жодного кримськотатарського політв’язня.

Також журналіст і письменник, ексбранець Кремля Станіслав Асєєв заявив, що досі не обміняли жодного з цивільних, які перебувають у російському полоні вже вісім років.

Відомо, що серед звільнених 23–25 травня під час обміну “1000 на 1000” цивільних були один політв’язень, 15 в’язнів, решта — українці, які вже відбули покарання в Росії за скоєні за російським законодавством злочини.