Майже 10% секс-працівниць зазнають насильства з боку міліції
Майже кожна десята секс-працівниця зазнавала фізичного насильства з боку правоохоронців.
Про це йдеться у результатах дослідження серед секс-працівників України у сфері порушення прав людини, зокрема, з боку співробітників міліції, проведеного в 2014 році Кіровоградським обласним відділенням благодійної організації “Всеукраїнська Ліга “Легалайф” у Кіровоградській, Вінницькій, Рівненській областях та Маріуполі Донецької області.
Найбільш часто, як свідчать результати, секс-працівниці зазнають погроз, шантажу, психологічного тиску, приниження і примусу до принижуючих дій, а також незаконного затримання. Це 54,2% від загальної кількості порушень прав секс-працівників. Майже кожна десята жінка зазнавала фізичного насильства (побиття, зґвалтування) з боку співробітників правоохоронних органів. Кількість таких правопорушень досягає 9,3%, кількість незаконних затримань – 14,2%.
В Україні секс-робота є адміністративним правопорушенням, за яке передбачено попередження або накладення штрафу. Тим не менш, секс-працівники піддаються порушенням прав з боку правоохоронних органів, клієнтів та інших агресивно налаштованих представників суспільства, які пояснюють свої дії релігійними канонами, користю для суспільства, збереженням генофонду нації, турботою про чистоту підростаючого покоління.
3 березня, у Міжнародний день захисту прав секс-працівників, глобальний рух закликає представників влади, міжнародні організації та правозахисників звернути увагу на дотримання прав людини, які гарантовані всім без винятку, але не реалізовані і не захищаються Конституцією та іншими конвенціями.
“Секс-працівники – жінки, чоловіки, трансгендери – більше за інших схильні стигмі та дискримінації, моралізації за подвійними стандартами, переслідуванню з боку тих, хто має в своєму розпорядженні владні повноваження. Крім цього, вони регулярно піддаються звинуваченнями в поширенні ВІЛ-інфекції та інфекцій, що передаються статевим шляхом“, – йдеться у повідомленні.
Переслідуючи секс-працівників, порушуючи права людини, не забезпечуючи захист законом, всі суспільні інститути беруть на себе відповідальність за наслідки на рівні охорони здоров’я, дотримання міжнародних зобов’язань, в області порушень прав людини, а також на рівні економіки і корупції, зазначають правозахисники.