Майже 3 мільярди людей ніколи не заходили в інтернет, а жінок у мережі менше за чоловіків – ООН

Попри те що в перший рік пандемії в усьому світі зросла більш ніж на 10% кількість користувачів інтернету, досі у світі 2,9 мільярда осіб жодного разу не виходили онлайн, а більшість із цих людей живуть у країнах, що розвиваються. 

Такі дані Міжнародного союзу електрозв’язку ООН і . 

Приблизну кількість користувачів інтернету дослідники оцінюють у 4,9 мільярда, однак ще 2019 року таких людей було на 800 мільйонів менше, а тому приріст називають найбільшим за десятиліття. Водночас навіть серед майже 5 мільярдів “користувачів” багато сотень мільйонів можуть лише зрідка виходити в мережу через спільні пристрої зі швидкостями, що помітно обмежують корисність таких під’єднань. 

Теоретично 95% людей у ​​світі можуть отримати доступ до мобільної широкосмугової мережі 3G або 4G, проте мільярди з них не під’єднуються, бо не мають пристроїв і послуг, або в них відсутні цифрові навички.

Із 2019 року в країнах, що розвиваються, рівень проникнення інтернету зріс більш ніж на 13%, а в 46 найменш розвинених країнах середнє зростання перевищило 20%. Однак прірва між користувачами та некористувачами існує саме в найменш розвинених країнах, де майже три чверті людей ніколи не були онлайн. Водночас жінок дослідники називають особливо маргіналізованими в цьому процесі і . 

Загалом гендерний розрив у мережі скорочується, а в розвинених країнах його вдалося майже подолати, бо там 89% чоловіків і 88% жінок користуються мережею. Поділ залишається особливо помітним в Африці, де 35% чоловіків та 24% жінок бувають онлайн, та арабських державах: 68% чоловіків у порівнянні з 56% жінок-користувачок. 

Фото: eupoliticalreport.eu

Існує й розрив між містами та селами, який дослідники хоча й називають менш серйозним викликом для розвинених країн, але підкреслюють його серйозність для цифрового під’єднання в решті світу. Люди в містах удвічі частіше користуються інтернетом, ніж у сільській місцевості: 76% проти 39% відповідно. У найменш розвинених країнах цей показник становить 47% проти 13%. 

Загалом молодші люди більше користуються інтернетом, а тому в мережі користувачів віком від 15 до 24 років налічили приблизно 71%. В інших вікових групах цей показник становить 57%. Розрив поколінь відбивається в усіх регіонах, але найяскравіше виявляється в найменш розвинутих країнах, де 34% молодих людей мають зв’язок у порівнянні з лише 22% решти іншого населення. 

ООН ще у 2016 році ухвалила резолюцію, якою поширила права, передбачені Декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права й Міжнародним пактом про економічні, соціальні та культурні права на інтернет-простір. У документі одну з провідних ролей відводили саме питанню покращення доступу до інтернету як до рушійної сили прогресу. 

Рада Європи з 2003 року звертає увагу на питання доступу до інтернету та заохочує своїх членів до надання його всім без дискримінації та за доступною ціною. У таких країнах, як, наприклад, Франція, Конституційний суд проголосив доступ до інтернету основоположним правом людини, а в Греції про електронне поширення інформації згадують у конституції. 

У 2010 році для Всесвітньої служби BBC проводили опитування і , яке на той час показало, що майже четверо з п’яти користувачів інтернету і некористувачів у всьому світі вважали, що доступ до мережі є одним з фундаментальних прав: 50% повністю погоджувалися з цим твердженням, 29% частково погодилися, 9% були не зовсім згодні, а по 6% категорично не погоджувались або не могли відповісти на це запитання.

В Україні, як показало проведене 2019-го дослідження, кількість користувачів інтернету була на рівні 22,9 мільйона. Доступ до мережі досі ніде не закріплено в українському законодавстві. Закон “Про телекомунікації” визначає перелік загальнодоступних телекомунікаційних послуг, однак він охоплює лише універсальний доступ до під’єднання до загальних мереж фіксованого зв’язку, місцевого телефонного зв’язку, виклику служб екстреної допомоги, послуг довідкових служб і зв’язку за допомогою таксофонів. 

Раніше ZMINA розповідала, як може виглядати в майбутньому Декларація цифрових прав людини. 

Фотографія обкладинки: hub.jhu.edu