Майбутнім вчителям потрібна якісна підготовка для роботи у школах на звільнених територіях – експерти вказують уряду на низку викликів
Формування кадрового резерву вчителів для звільнених територій у межах перехідного правосуддя стикається з проблемами, зокрема через масове скорочення педагогічних кадрів в Україні.
Про це сказали учасники дискусії під час презентації Аналітичного звіту Центру громадянської освіти “Альменда” за результатами моніторингового дослідження підготовки майбутніх вчителів у закладах вищої освіти (ЗВО) щодо цілей, змісту й методології викладання в період воєнного часу та відновлення освітнього процесу після деокупації.
Автори дослідження вказують на прогнози скорочення вчителів в Україні. Станом на 2024/2025 навчальний рік в Україні в закладах загальної середньої освіти (ЗСО) працюють 349 698 учителів, без урахування сумісників, проте існує тенденція зменшення кількості вчителів в Україні. За останні два роки кількість освітян в Україні скоротилася на 12% (39,8 тисячі).
За словами освітнього експерта та аналітика Центру громадянської просвіти “Альменда” Олега Охредька, якщо такі темпи збережуться надалі, то до 2030 року в українській системі освіти може не вистачати 45 тисяч вчителів.
Дослідники “Альменди” вказують, що на початок 2023/2024 навчального року в Україні зафіксовано 94,1 тисячі здобувачів педагогічної освіти й це дає їм надію, що в Україні не буде критичного браку освітян.
Серед опитаних студентів 32,4% розповіли дослідникам, що вони готові після завершення вищого навчального закладу (ВНЗ) працювати далі в школі. 42,9% не визначилися та 24,7% відповіли, що однозначно не будуть працювати у закладах загальної середньої освіти.
Керівниця напряму національної адвокації Центру громадянської просвіти “Альменда” Валентина Потапова нагадала, що Російська Федерація використовує освітню систему як зброю, незаконно усунувши зі шкіл на ТОТ викладання української мови, історії України. Крім того, Росія виховує серед дітей лояльність до війни через “Юнармію” і інші організації та рухи.
Правозахисниця вважає, що Україна може отримати покоління своїх громадян, яке вже 11 років перебуває в окупації і яке не знає іншої правди, крім нав’язаної Росією.
Виставка Центру громадянської просвіти “Альменда” про дітей в окупації. За оцінкою правозахисної організації, наразі на тимчасово окупованих територіях проживає 1,6 млн українських дітей“Саме вчитель має бути тим, хто допоможе дітям відновити зв’язок зі своєю державою, ідентичність та мову. Він виконуватиме цю роль. Не можна просто прийти на урок і сказати: “От вам підручники, відкриймо їх і поїхали навчатися”. Так працювати не буде. Нам потрібен новий вчитель, а для цього потрібно усунути низку бар’єрів”, – сказала Валентина Потапова.
Голова Центру громадянської просвіти “Альменда” Марія Суляніна вказує, що частина опитаних у межах дослідження студентів не знала, що в тимчасово окупованому Криму вже 11 років відбувається мілітаризація.
“Зараз виглядає так, що майбутній вчитель матиме працювати з цими дітьми й мати справу із викликами, про які він або вона не знає. Їм бракує відповідних знань“, – прокоментувала правозахисниця.
Автори дослідження вказують, що система підготовки педагогічних кадрів в Україні потребує реформування для адаптації до умов війни та повоєнного відновлення.
Представляючи результати аналітичного звіту, Валентина Потапова вказала на інституційну негнучкість, зарегламентованість та вкрай жорстку регуляторну рамку для освітян.
Дослідники вказують, що освітні професійні програми проходять складні акредитаційні процедури й цей процес вимагає значних ресурсів.
Правозахисниця пояснила, що навіть якщо університети хочуть внести зміни в програму на рівні компетентностей або програмних результатів, потрібно проходити нову акредитацію, яка коштує приблизно 90 000 гривень. Не всі заклади вищої освіти мають на це кошти й можуть це зробити.
Крім того, дослідники вказують, що нові реформи в освітній сфері починаються ще до того, як закінчилися старі, тож університети та викладачі не знають, за якими правилами й стандартами готувати майбутніх педагогів. Також Міносвіти дає багато обов’язкових вказівок, але не надає методичного супроводу для їхнього виконання.
Дослідники зауважують, що попри недостатню автономію ЗВО у зміні змісту та форми підготовки, все ж університети намагаються робити зміни, оскільки розуміють, що їм потрібен новий вчитель.
Дослідження виявило, що майбутні вчителі не мають достатнього рівня підготовки у темах, пов’язаних з міжнародним гуманітарним правом, з міжнародним правом прав людини та психосоціальною підтримкою школярів.
“Нам студенти говорили: “Розумієте, у нас є діти, батьки яких перебувають під дією російської пропаганди і вони ставлять нам питання, що з війною нібито не так все однозначно і ми не знаємо, що їм відповісти, бо в нашому ЗВО немає курсів, пов’язаних з правовими питаннями. До прикладу, що таке агресія, окупація, що таке Женевські конвенції і чому міжнародне гуманітарне право вже давно визначило, що все однозначно. Сформулювати в них відповідні компетентності могли б, зокрема гостьові викладачі“, – розповіла Валентина Потапова.
Генеральний директор в Міносвіти директорату шкільної освіти Михайло Альохін також вважає, що оскільки майбутні вчителі поїдуть на звільнені території добровільно, фахівців потрібно підготувати на навчальних курсах з міжнародного гуманітарного права та надати інші знання, які будуть потрібні на деокупованих територіях.
Михайло Альохін“На моє переконання, мають бути реалізовані вибіркові освітні компоненти, які можуть запропонувати сьогодні кафедри в межах вільного вибору студентства. Наскільки я пам’ятаю, 25% дисциплін у програмі підготовки у закладі вищої освіти – програмами вільного вибору студента”, – прокоментував Альохін.
Серед іншого дослідники вказують на відсутність цілісного підходу та на методичні розриви.
“Ми виявили обмежену інтеграцію тем в навчальні плани, пов’язаних з війною, тимчасовою окупацією українських територій, правами людини, психологічної підтримки. Також ми виявили повну невідповідність між освітніми стандартами вищої школи і професійному стандарту вчителя. Це означає, що майбутнього вчителя в університеті вчать компетентностей. Далі він 1 вересня приходить в школу і потрапляє під вимоги професійного стандарту вчителя, які є відмінними від того, що його навчали. Тому вчителю потрібно йти наступного дня до інституту підвищення кваліфікації”, – пояснила Валентина Потапова.
Поміж іншим дослідники вказують на відсутність типових модулів і методичних матеріалів, адаптованих до контексту війни та післявоєнної трансформації.
Представниця Уповноваженого з прав дитини Оксана Червякова переконана, що Україна має готувати в межах перехідного правосуддя кадровий потенціал з тим, щоб забезпечити сталість миру після деокупації українських територій.
“Ми зараз вже маємо формувати й готувати тих вчителів, які у нас будуть працювати на деокупованих територіях. Російська Федерація тотально “проїдає” всю систему виховання дітей. Йдеться не тільки про навчання українських дітей за російськими стандартами. Вони [російські окупанти] ж спалюють наші книжки й українська школа – це перше, з чим вони працюють, окупуючи нові території, ігноруючи положення Четвертої Женевської конвенції, яка чітко прописує, як зобов’язана діяти держава-окупант. Немає жодного положення міжнародного гуманітарного права, яке б Російська Федерація не порушила. Тому ми розуміємо, наскільки освіта і це дослідження Центру громадянської просвіти “Альменда” важливе задля підготовки кадрового резерву”, – сказала вона.
При цьому вона звернула увагу на важливості трансформації загальної середньої освіти з тим, щоб віднайти баланс між конкретними знаннями (“хард-скілами”) та універсальними навичками (“софт-скілами”). За її словами, шкільна освіта перевантажена конкретними знаннями, які швидко застарівають і які діти не встигають засвоїти. Відтак потрібно змістити акцент під час навчання на розвиток універсальних “софт-скілів”, таких як креативність, адаптивність, аналітичне, критичне мислення, які є більш важливими для успішного життя.
Нагадаємо, 14 жовтня 2023 року заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков повідомив “Суспільне Крим”, що після деокупації Кримського півострова знадобиться понад 20 тисяч вчителів у школи, близько 8 тисяч вихователів у дошкільні заклади та близько 3 тисяч викладачів у вищі навчальні заклади.
