Правозахисники просять владу створити чіткі правила люстрації для деокупованих територій: чому це важливо?

Громадські організації закликають владу запровадити нову систему люстрації для звільнених тимчасово окупованих територій (ТОТ), що дозволить збалансувати покарання колаборантів та захистити права місцевих жителів, які не вчиняли злочинів. Нова люстраційна політика може стати ефективним інструментом реінтеграції деокупованих територій, але її треба розробляти з урахуванням помилок минулого та міжнародних стандартів. 

Такий заклик правозахисних організацій міститься у блоці “Захист основоположних прав і свобод” Тіньового звіту до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України.

“Стела люстрації” у м. Дніпро, 13 вересня 2014 року

Люстрація – одним із засобів реінтеграційної політики, який може допомогти вибудувати політику відновлення державної влади на деокупованих територіях, а також збалансувати державну політику щодо відповідальності осіб, які так чи інакше співпрацювали з представниками держави-агресора на ТОТ.

Напрацювання люстраційної політики, зокрема, передбачене в оновленому Плані заходів з виконання Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, зауважують правозахисники, утім широка дискусія з цього питання не проводиться.

Причиною може бути як попередній досвід проведення люстрації в Україні на основі Закону “Про очищення влади”, який переважно сприймається як невдалий, так і прагнення кримінально карати будь-яку співпрацю з представниками держави-агресора на ТОТ.

“Однак враховуючи як недосконалість законодавства щодо відповідальності за колабораційну діяльність, так і здатності правоохоронців розслідувати наявні провадження щодо злочинів проти національної безпеки, і провадження, які будуть відкриті після деокупації всіх територій України, люстраційна процедура може стати ефективним інструментом реінтеграції. Вона сприятиме зменшенню навантаження на правоохоронну систему, виваженій оцінці дій осіб, що залишилися на ТОТ, та захисту демократичних інститутів на деокупованих територіях”, – пояснюють укладачі звіту.

Читайте також: Від Гітлера до Путіна: роль національної пам’яті як альтернативний шлях у відновленні справедливості

Вони наголошують, що напрацювання політики люстрації повинно враховувати міжнародні стандарти, зокрема щодо права на захист, встановлення індивідуальних, а не колективних обмежень і сприяти реінтеграції жителів деокупованих територій, що не вчинили суспільно небезпечних дій під час окупації, з урахуванням належних змін до кримінального законодавства щодо колабораціонізму.

Громадські організації також вказують, що важливо вивчати та враховувати при розробці підходів, зокрема, позиції судової гілки влади, правоохоронної системи, профільних міністерств.

Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик під час презентації тіньового звіту заявила, що на відміну від інших країн — кандидатів до ЄС, держава повинна надати відповіді та напрацювати підходи до низки викликів під час деокупації та реінтеграції звільнених територій.

Тетяна Печончик

Вони рекомендують в межах люстраційної політики передбачити:

• уніфіковані критерії застосування люстраційних заходів, що діятимуть однаково на всіх звільнених територіях;
• конкретні категорії посад, характер яких потребує застосування люстраційних заходів, враховуючи небезпеку для прав людини та демократії, яку може становити особа, що займає таку посаду;
• законодавчо закріплену люстраційну процедуру, яка відповідатиме міжнародним стандартам;
• проведення оцінки викликів і перешкод та врахування умов до залучення до роботи у відновлених органах на деокупованих територіях населення цих територій.

Автори Тіньового звіту також наголосили, що в українському законодавстві досі немає визначення категорій осіб, постраждалих від збройної агресії проти України, та комплексної системи компенсації шкоди, спричиненої збройною агресією проти України.

Напередодні під час презентації Тіньового звіту заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра повідомила, що до підготовленого проєкту стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на п’ять років увійшло питання забезпечення перехідного правосуддя на деокупованих територіях.

Нагадаємо, перехідне правосуддя – всесвітньо відома політико-правова концепція transitional justice. Її використовують у кожній державі, яка переходить зі стану конфлікту та окупації до стану миру. Вона передбачає комплекс заходів подолання наслідків війни та окупації й встановлює запобіжники, які унеможливлять повторення конфліктів.

Концепція передбачає чотири головних складники:

• кримінальне судочинство – покарання винних за найтяжчі злочини;
• констатацію істини – документування порушення прав людини;
• відшкодування збитків жертвам, відновлення порушених прав постраждалих під час війни;
• інституційні реформи судової та правоохоронної системи, сектору безпеки, а також перевірку держслужбовців на співпрацю, зокрема з бойовиками.

Нагадаємо, у вересні 2024 року правозахисники закликали владу не ліквідовувати Мінреінтеграції, а навпаки, розширити його повноваження.