Лише 15% публікацій про Крим у ЗМІ Латинської Америки згадують про порушення прав людини
Лише 15% публікацій про тимчасово окупований Крим у медіа Латинської Америки містять згадки про порушення прав людини, разом з випадками насильницьких зникнень, незаконних арештів, переслідування журналістів і активістів.
Про це йдеться в дослідженні Кримської правозахисної групи щодо згадок про Україну й Крим у медіа країн Латинської Америки, яке проведено в співпраці з компанією LOOQME.
Зокрема, вагомою часткою цього дискурсу є питання про утиски кримських татар – наративи підкреслюють їхню проукраїнську позицію, роль у русі опору й символічне значення як громади, яка постійно чинить спротив російській окупації. Справи лідерів кримськотатарського народу, таких як Наріман Джелял, потрапляють до публічного простору як приклади політичного переслідування.
Дослідники зауважують, що тема українських полонених має помітне гуманітарне забарвлення. У 4% загального масиву публікацій фігурують випадки полону, з яких понад 80% припадає саме на українських військових і цивільних. Основні наративи тут – звинувачення в тортурах, стратах, використанні полонених як політичного інструменту, а також вимоги щодо розслідування воєнних злочинів. У текстах зафіксовано згадки про полонених Максима Буткевича, Леніє Умерову та Нарімана Джеляла, які персоніфікують три стратегії опору – військову, громадянську й політичну. Втім, поширення цих згадок незначне.
У медіапросторі країн Латинської Америки тема агресії РФ в Україні є досить репрезентативною. Фахівці зафіксували понад 87 тисяч релевантних публікацій з потенційною аудиторією майже 860 мільйонів переглядів.
Позитивні згадки формуються переважно навколо міжнародної підтримки України, її героїчного опору, європейської солідарності та стратегічного партнерства зі США. Структура наративів свідчить про вагоме місце дипломатичних ініціатив і мирних зусиль: майже чверть інформаційного поля займають сюжети, пов’язані з посередництвом у переговорах. Однак серед них виразно домінує наратив про президента Дональда Трампа як потенційного миротворця, це втягує тему України у внутрішньоамериканське політичне протистояння та знижує суб’єктність Києва в очах міжнародної авдиторії.
Окрему увагу дослідники звернули на тему Криму. У 9,1 тисячі публікацій, що охоплюють понад 91 мільйон потенційних переглядів, півострів фігурує як суперечлива територія та епіцентр дипломатичних боїв. Кількість згадок збільшилася в першому кварталі 2025 року, коли активніше обговорювали умови потенційної мирної угоди. Саме тоді Крим фігурував у риториці президента Дональда Трампа як можливий об’єкт територіального компромісу з Росією.
“Це дослідження загалом прикметне, бо відображає, як Дональд Трамп раптом став головним ньюзмейкером по темі Криму і загалом по Україні. Я думаю, що ця тенденція стосується не лише Латинської Америки й певною мірою це тільки додало нам проблем, бо Крим у цих повідомленнях знеособлений і знелюднений, просто якийсь там шматок землі, яким варто пожертвувати, геополітичний приз для Путіна… І це дуже проблемний наратив для нас – тих, хто бачить в Криму передусім людей, які живуть в окупації”, – зауважила правозахисниця, голова правління Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.
Правозахисниця зазначає, що частка повідомлень щодо прав людини (15%) серед загальної кількості згадок Криму в Латинській Америці вища, ніж у європейських країнах, де Кримська правозахисна група проводила попереднє дослідження.
“Погодьтеся, що 9,1 тисячі публікацій про Крим в Латинській Америці протягом року – це багато. Але от над змістом нам треба спільно працювати. Крим не повинен бути в медіа лише розмінною монетою на переговорах, навіть якщо його саме так бачить американський президент. І одна з ключових альтернатив тут – людські історії, живі та справжні […]”, – резюмувала Марія Томак.
Автори більшості публікацій згадують Крим у негативному контексті – як об’єкт агресії, насильницької анексії та джерело міжнародного напруження. Лише 6,5% згадок є позитивними, що свідчить про домінування критичних або конфліктних сюжетів. Серед ключових тем, пов’язаних із Кримом, – легітимність анексії, статус півострова в переговорах, нарощування російської військової присутності, інформаційна війна й права людини.
Дослідники відібрали закордонні джерела серед усіх новин зі згадуваннями досліджуваних об’єктів з бази медіа компанії LOOQME. Загалом проаналізовано понад 4 тисячі унікальних закордонних медіа за період з 1 квітня 2024 до 31 березня 2025 року. Для аналізу відібрано згадки з онлайн-джерел для загального масиву досліджуваних країн.
