Ліквідація Мінреінтеграції cтавить під ризик захист та підтримку військових, цивільних полонених та бранців Кремля – правозахисниця
Ліквідація Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (Мінреінтеграції) ставить під ризик систему захисту та підтримки військових, цивільних полонених та політв’язнів.
Про це під час брифінгу в Інтерфаксі “Реінтеграція на паузі? Наслідки можливої ліквідації Мінреінтеграції” 18 вересня 2024 року заявила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, передає кореспондент видання ZMINA.
Ольга СкрипникОфіційної інформації про ліквідацію Мінреінтеграції наразі немає, утім правозахисну спільноту занепокоїли повідомлення від депутатів Верховної Ради щодо планів ліквідації на початку вересня.
Під час кадрових змін у Кабінеті Міністрів очільниця цього міністерства Ірина Верещук пішла у відставку, зникла посада віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, а виконувати обов’язки очільника міністерства призначили заступника міністра Анатолія Стельмаха. ЗМІ озвучували плани, що після ліквідації міністерства як окремого органу його функціонал передадуть Міністерству розвитку громад та територій України.
Кримська правозахисниця нагадала, що на Мінреінтеграції були покладені повноваження, зокрема, опікуватися військовополоненими, цивільними бранцями та політв’язнями. Це стало можливим, коли громадянське суспільство домоглося від влади налагодити систему захисту цієї категорії постраждалих від російської війни громадян.
“Мінреінтеграції для нас було точкою входу для того, щоб системно розв’язати це питання. Зрештою Верховна Рада ухвалила відповідний Закон “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”, за яким захист цієї категорії громадян покладено на Мінреінтеграції. Відповідно, ризик ліквідації міністерства в нас викликає занепокоєння”, – прокоментувала правозахисниця.
Ольга Скрипник нагадала, що, коли людина повертається з полону або незаконного затримання росіянами, їй потрібно розв’язувати низку питань, зокрема медичні, соціальні, питання житла, працевлаштування і так далі.
“Тобто це сфера декількох міністерств. Жодна агенція, жодний департамент не зможе забезпечити відповідної координації на рівні міністерства, якщо це буде просто агенція або якийсь структурний підрозділ. Власне, тому ми наполягаємо на тому, що має бути збережена інституція відповідного рівня, яка зможе забезпечити ту саму координацію, необхідну для того, щоб усі міністерства включались у свою роботу та реалізовували реінтеграційні політики, зокрема в питаннях для громадян, які наразі перебувають в окупації”, – заявила голова Кримської правозахисної групи.
Водночас вона звернула увагу, що якщо подивитися на положення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, якому планують нібито передати функції Мінреінтеграції, то це міністерство фокусуватиметься на проєктах на підконтрольній Україні території.
“Для нас незрозуміло, хто буде опікуватися іншими категоріями людей, які залишаються на тимчасово окупованих територіях або є депортованими до Російської Федерації?” – запитала голова Кримської правозахисної групи.
Вона також нагадала, що при Мінреінтеграції діє міжвідомча Комісія з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, створення якої роками домагались українські правозахисники.
Також правозахисна спільнота занепокоєна долею Національного інформаційного бюро, яке утворено нормативно-правовими актами Мінреінтеграції і яке є ключовою інституцією в зборі інформації про всіх постраждалих від російської війни, зокрема зниклих безвісти, загиблих, полонених та депортованих громадян.
Представниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих унаслідок російської збройної агресії, Ольга Алтуніна виступила за збереження Мінреінтеграції. Вона також констатувала, що зацікавлені сторони та суспільство наразі не мають відповіді на низку питань про те, який вигляд матиме реінтеграційний процес в Україні.
Кримська правозахисна група закликала владу надати відповіді занепокоєним рідним та потерпілим громадянам щодо долі Мінреінтеграції.
Нагадаємо, 18 вересня 2024 року Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, розкритикувала плани влади ліквідувати Мінреінтеграції та оприлюднила свою офіційну позицію.
Раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік.
Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Верховну Раду визначити категорії осіб, постраждалих через збройну агресію проти України, для надання їм повноцінної підтримки та захисту.
Правозахисники наголошують, що попри тривалий збройний конфлікт і сотні тисяч осіб, які зазнали шкоди, в українському законодавстві немає визначення, кого можна вважати постраждалими внаслідок збройного конфлікту. Вони також констатують, що, через те що немає стратегічного державного бачення, не вдалося запровадити комплексну систему обліку й підтримки та допомоги потерпілим, яка має ґрунтуватися на оцінюванні завданої шкоди кожному постраждалому та на гнучкому підході до її компенсації.
Протягом 2022–2023 років на міжнародному рівні були ухвалені важливі документи в частині майбутньої компенсації шкоди, спричиненої збройною агресією проти України. Зокрема, під егідою Ради Європи був створений міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України. Втім, як наголошують правозахисники, на національному рівні є потреба визначення категорій осіб, які постраждали від війни, а також системи обліку шкоди, завданої життю та здоров’ю потерпілих.
