ЛГБТ-спільнота вимагає законодавчо захистити її права

Активісти пропонують включити до проекту Національної стратегії в сфері прав людини окремий розділ щодо захисту прав ЛГБТ-спільноти.

Про це говорить координатор з прав людини для ЛГБТ – співкоординатор Ради ЛГБТ-організацій України Андрій Маймулахін у відкритому листі до представників влади, українських та міжнародних правозахисних організацій, засобів масової інформації.

У листі зазначено, що зараз готується проект Національної стратегії в сфері прав людини – 5-7-річного плану, що спрямований на захист прав людини в Україні. Активісти української ЛГБТ-спільноти хочуть привернути увагу всіх зацікавлених сторін до необхідності в явній формі включити в цю стратегію чіткі завдання, спрямовані на реалізацію прав людини щодо лесбійок, геїв, бісексуалів і трансґендерних людей (ЛГБТ). 

“ЛГБТ-люди в Україні є однією з найбільш уразливих соціальних груп, щодо якої широко поширені упередження, нетерпимість, дискримінація, насильство та інші порушення прав людини. Наші права ігноруються і порушуються на політичному, законодавчому та соціальному рівнях“, – йдеться у повідомленні.

Активісти стверджують, що останнім часом ставлення влади до таких людей не змінилося. Зокрема, нагадують, що у травні 2014 року уряд і Верховна Рада відмовилися включати заборону на дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації в трудове законодавство навіть незважаючи на те, що це є прямим зобов’язанням України згідно Угоди про асоціацію з ЄС. ЛГБТ-спільнота і активісти постійно стикаються зі злочинами на ґрунті ненависті – такими, як підпал київського кінотеатру “Жовтень” і напад праворадикальних бойовиків на кінотеатр “Кінопанорама” під час показу в них фільмів на ЛГБТ-тематику. Також усі гей-клуби Києва зазнавали нападів за останній рік, було скоєно напади і на заклади у Одесі та Львові. Рівень гомофобної агресії та дискримінації не знижується, бо влада не засуджує такі дії, зазначають активісти.

Тому автори листа звертаються до авторів проекту, правозахисників та усіх зацікавлених сторін з тим, щоб захист прав людини щодо ЛГБТ став окремим пунктом Національної стратегії в сфері прав людини. На їх думку, те, в якому вигляді буде ухвалено стратегію, “само по собі продемонструє, на які зразки насправді орієнтується нова українська влада – європейські чи радянсько-російські”.   

У окремому розділі щодо забезпечення рівних прав для ЛГБТ активісти пропонують передбачити такі пункти:

1) Законодавча заборона в явній формі на дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності в усіх сферах життя, що регулюються законом. Усунення дискримінаційних положень щодо ЛГБТ із чинного законодавства. Запровадження правового інституту реєстрованого партнерства, в основних рисах аналогічного до шлюбу, для сімейних пар будь-якої статі (одно- і різностатевих).

2) Злочини за мотивами гомофобії чи трансфобії повинні ідентифікуватися як злочини на ґрунті ненависті на законодавчому рівні, належним чином розслідуватися і каратися. Українське законодавство явним чином має забороняти розпалювання ворожнечі та ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності.

3) Базові знання щодо сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності з точки зору сучасної науки мають бути включені в учбові плани всіх загальноосвітніх закладів України, а також до навчальних курсів вищої освіти та підвищення кваліфікації по спеціальностям, що передбачають освітню, просвітницьку, педагогічну, психологічну, медичну, соціальну та правоохоронну роботу. Виховання учнів та студентів повинно включати до себе толерантне ставлення до ЛГБТ.