Кримському онлайн-активісту Іллі Ганцевському, проти якого окупанти порушили кримінальну справу за антивоєнні дописи, вдалося виїхати в Данію

Випускнику юридичного факультету, кредитному фахівцю керчанину Іллі Ганцевському вдалося виїхати з тимчасово окупованого Криму до Данії після того, як окупаційна влада почала переслідувати чоловіка за дописи у соцмережах проти російської агресії в Україні.  

Про це сам Ілля Ганцевський повідомив виданню ZMINA. 

Ілля Ганцевський

За його словами, протягом кількох років у нього не було у соцмережах дописів на політичні теми. Утім, такі повідомлення він почав робити з початку неспровокованого повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 

Чоловік вважає, що окупаційні силовики активізувалися через фото дівчини у його соцмережі, з якою він зустрівся у торговому центрі й сфотографувався на знак підтримки, бо у неї на футболці був надпис “Ні Путіну! Ні війні!”.  

Його затримали та побили троє осіб у військовій формі зі зброєю, але без розпізнавальних знаків 13 квітня. За словами потерпілого, під час того першого затримання “поліцейські” забрали у нього усі його документи, зокрема ідентифікаційний код та український паспорт. Після цього його 14 діб утримували в ізоляторі тимчасового тримання, а згодом на місяць помістили під домашній арешт. 

“Вони говорили, що не будуть порушувати кримінальну справу і назвали свої дії профілактичними заходами”, – розповів чоловік. 

Зрештою так званий “слідчий комітет” порушив проти нього кримінальну справу за ст. 207.3 Кримінального кодексу РФ про розповсюдження фейків щодо російської армії. Причиною порушення справи став репост допису новинного ресурсу про ракетний обстріл 8 квітня залізничного вокзалу у Краматорську, внаслідок чого росіяни вбили 59 цивільних. 

“Слідчі сказали, що я взяв цю інформацію президента Володимира Зеленського і що це є фейком, що дискредитує російську армію”, – розповів Ганцевський. 

Активіст також повідомив, що після того, як він виїхав з тимчасово окупованого Криму, російські силовики двічі приходили з обшуком до помешкання його батьків, де він прописаний. Також вони регулярно викликають його рідних, говорять, який він поганий, і що він зрадив “віру, царя і Вітчизну”. 

Ілля Ганцевський радить усім активістам та активісткам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, при перших  дзвіночках щодо затримання або ув‘язнення їхати до більш безпечних місць.

“Окупація нашої країни почалась з Криму. Деокупація має закінчитися, коли буде звільнене останнє місто в Автономній Республіці Крим – моє рідне місто Керч. Слава Україні!”, – сказав активіст. 

Раніше ZMINA детально розповіла про переслідування кримчанина. 

Нагадаємо, після початку неспровокованого повномасштабного вторгнення РФ в Україну 4 березня у російському законодавстві з’явилася норма, що забороняє дискредитацію дій озброєних сил Росії. Як зауважує громадська ініціатива “Кримська ідея” у своєму  моніторинговому огляді, формулювання правових норм у законодавстві виявилося дуже розмитим та залишило багато можливостей для універсального використання цих норм як інструменту тиску на свободу слова, зокрема на думку людей, які виступають проти війни.

У квітні 2022 року на півострові стало поширеною практикою оприлюднення відеозаписів із затриманими громадянами України, які, ймовірно, під примусом просять вибачення в окупаційних військовослужбовців. За перші пів року війни громадська ініціатива зафіксувала 112 випадків притягнення кримчан до адміністративної відповідальності за ст. 20.3.3 КпАП (“публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання збройних сил Російської Федерації з метою захисту інтересів Російської Федерації та її громадян, підтримки міжнародного миру та безпеки або виконання державними органами Російської Федерації своїх повноважень у вказаних цілях”).

За період з вересня по листопад за цією статтею притягнули ще 66 кримчан.

В основному людей переслідували за публікацію своєї думки у соціальних мережах або через усні висловлювання з критикою війни. У правозахисній ініціативі відзначають, що розгляд цих справ у кримських “судах” відбувався переважно невідкладно, не публічно і з численними порушеннями цивілізованих норм судочинства, таких як, зокрема, рівність сторін, презумпція невинуватості, неупередженість та незалежність “суду”, право на захист.

Одним із показових моментів у всіх справах цього типу стала відсутність лінгвістичних експертиз, які б доводили факт дискредитації та спрямованість цих дій саме на окупаційні збройні сили.

Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова називає переслідування кримчан за українські пісні “злочином проти людяності, що має ознаки геноциду”, оскільки у такий спосіб чиняться спроби знищення української ідентичності мешканців півострова. Посилення репресій у Криму, на її думку, безпосередньо пов’язане з успіхами Збройних сил України на фронті.