Кримського політв’язня з інвалідністю із зору Олександра Сізікова доправили до Красноярського краю
Кримського політв’язня, незрячого мусульманина Олександра Сізікова доправили до в’язниці міста Мінусинськ Красноярського края Росії: це понад п’ять тисяч кілометрів від Криму.
Про це “Кримській солідарності” розповіла мати бранця Кремля Олена Сізікова.
Олександр Сізіков (архівне фото). Джерело: “Кримська солідарність”У листі від 24 лютого, який є в розпорядженні “Кримської солідарності”, Сізіков пише, що до російської в’язниці його привезли 8 лютого 2025 року. Етап з Криму тривав два місяці.
Близько двох тижнів мусульманин перебуває у “карантинній” камері на дев’ять осіб з чотирма співкамерниками. За його словами, всі вони “хороші” та “у всьому допомагають”.
Відразу після приїзду чоловікові призначили дієту та постільний режим, звільнили від ранкової зарядки.
Він також розповів, що в камері температура середня: не холодно і не спекотно. Після приїзду чоловіка до в’язниці в нього забрали всі речі, залишили лише засоби гігієни, канцтовари, книгу та шахи.
“Принесли спецдозвіл від медиків — дозволили занести в камеру тростину, тонометр та частину таблеток. Коли пігулки закінчуються, мені видають інші”, — уточнив Олександр.
Чоловіку після огляду у медсанчастині в’язниці пообіцяли, що відправлять до терапевта в лікарні, але коли саме — невідомо.
Олександр Сізіков – фігурант “четвертої бахчисарайської справи “Хізб ут-Тахрір”. Народився 12 жовтня 1984 року в Сімферополі, згодом з родиною переїхав до села Тургенєвка Бахчисарайського району, де навчався в місцевій школі. У 2002 році вступив до Севастопольського національного технічного університету на факультет ТАМПТ за напрямом “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”.
Після закінчення навчального закладу знайшов роботу, щоправда не за фахом: працював на будівництві. Пізніше влаштувався помічником оператора на заправці в Севастополі. 2006 року прийняв іслам.
У червні 2009 року Сізікова збила автівка, коли він їхав на велосипеді. Того ж року Олександр отримав першу групу інвалідності. Відтоді в повсякденному житті йому допомагали односельці та імам Едем Смаїлов, аж допоки самого імама не затримала ФСБ і не звинуватила в тероризмі.
З арештом імама Сізіков не міг змиритися, тому він з допомогою двох пенсіонерок виходив на одиночні протести у квітні 2019, травні 2020 року та відвідував судові процеси.
Олександра затримали 7 липня 2020 року після обшуків у помешканні його друзів. ФСБ вважає, що Сізіков “заснував 2015 року терористичний осередок “Хізб ут-Тахрір”, а Алім Суф’янов і Сейран Хайредінов стали членами цього осередку. Як докази провини Сізікова російська спецслужба наводить знайдені під час обшуку книжки релігійно-політичного об’єднання. Утім, вони не надруковані шрифтом Брайля.
Незаконна “суддя” Київського районного суду в Сімферополі Ольга Кузнецова в день затримання громадянина України обрала домашній арешт як запобіжний захід.
14 жовтня того ж року “суд” ухвалив рішення відправити Сізікова на місяць на стаціонарну судово-психіатричну експертизу в Севастопольську міську психіатричну лікарню.
Співробітники окупаційної поліції забрали Сізікова з дому 14 вересня 2024 року і відвезли його в невідомому напрямку. До цього чоловік перебував під домашнім арештом.
Напередодні, 13 вересня, апеляційний військовий суд підмосковної Власихи ухвалив політв’язню вирок у 17 років ув’язнення. Проте документів з мокрою печаткою силовики під час арешту Сізікова не показали.
У медсанчастині СІЗО-1 Сімферополя відмовилися прийняти документи про стан здоров’я політв’язня.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що політв’язня, мусульманина з Бахчисарайського району Криму Олександра Сізікова етапували з Криму до російської в’язниці попри його інвалідність із зору. Куди саме скерували бранця Кремля, тоді його рідним не повідомили.
