Кримчанам не забезпечують умов для дистанційного навчання
Отримання середньої освіти в Україні для кримчан часто недоступне як фізично, так і економічно.
Як зазначено в моніторинговому огляді ситуації з правами людини в Криму за липень-серпень, який підготовано Кримської правозахисною групою, діючих учбових закладів на території Криму немає, заходи щодо забезпечення дистанційного навчання на рівні державної політики відсутні.
За словами правозахисників, Україна заявила, що не визнає документи, видані на окупованих територіях, і запропонувала єдиний варіант отримання освіти – через екстернатуру, що істотно ускладнює як отримання освіти, так і документа про її отримання. Екстернат передбачає самостійне навчання і отримання атестату в українській школі. Учні повинні підтвердити свої знання або документом про отримані знання (тобто у школах Криму, які не визнає українська держава), або пройти перевірку (тобто підтвердити свої знання та отримати відповідну оцінку в школі, де здається екстернат).
Українське Міністерство освіти і науки запропонувало учням скласти 18 іспитів для отримання атестації та допуску до зовнішнього незалежного оцінювання. Складання таких іспитів є проблемою для школярів Криму, які другий рік вчаться за стандартами Російської Федерації, що відрізняються від українських.
Крім того, лист Міністерства освіти і науки України з приводу впровадження дистанційного навчання носить декларативний характер, тому що в ньому не прописано механізм отримання документів про освіту, зазначають правозахисники.
Багато учнів фізично не змогли отримати гарантовану Україною середню освіту через припинення пасажирських залізничних перевезень.
Крім того, складання 18 іспитів в рамках екстернату було для багатьох кримчан недоступним економічно. За один день, враховуючи фізичне і розумове навантаження, неможливо здати відразу кілька заліків з різних предметів, тому школярам і як мінімум одному з батьків необхідно виїхати з Криму та якийсь час десь жити і харчуватися. А для проїзду до Криму і назад студентам потрібно заплатити суму, що дорівнює трьом стипендіям.
Правозахисники зазначають, що форма і зміст освіти в Криму неприйнятні і не враховують культурних особливостей: “На сьогоднішній день зміст навчальних посібників з історії не може відповідати потребам суспільства, оскільки сприяє формуванню негативного стереотипу стосовно Криму і до народів, які проживають в Криму“.
