Крим став територією, “вільною від інакомислення” – правозахисники
Кримська влада тисне на ЗМІ та незалежні організації, переслідує кримських татар і українських активістів. Викрадення мешканців не розслідуються, що посилює атмосферу страху.
Про це заявили на Кримському дні фестивалю Docudays UA представники правозахисних організацій, серед яких – Amnesty International в Україні, Кримська польова місія з прав людини та Центр інформації про права людини.
“За рік після окупації фактична влада Криму опанувала весь репресивний інструментарій, який є в арсеналі законодавства і практик Росії, щоб придушити інакомислення на півострові. На незгодних, поміж іншого, чекають арешти, кримінальні переслідування та примусові видворення з Криму”, – зазначив Красимір Янков, дослідник Amnesty International по Україні.
Кримські татари, що заявили про свою проукраїнську позицію, практично не можуть проводити публічні та культурні заходи, Меджліс не визнається владою, а кримськотатарські ЗМІ перебувають під загрозою закриття. Випадки викрадень членів кримськотатарської спільноти не розслідуються, що ще більше посилює атмосферу страху.
Найбільшу телерадіокомпанію “Чорноморська” 3 березня 2014 року відключили від ефіру, а 9 березня припинили мовлення всі українські телеканали на території Криму. 29 червня їх було відключено і у кабельному мовленні.
Кримськотатарських та українських активістів переслідують, застосовуючи при цьому російське законодавство про екстремізм і так званий сепаратизм – як це сталося з Ахтемом Чийгозом, Олександром Костенком та активістами, що вийшли на акцію в день народження українського поета та художника Тараса Шевченка.
“В цілому в Криму можна констатувати серйозні та системні проблеми у сфері свободи слова. Серед них – впровадження законодавства про протидію екстремістській діяльності, кримінальна відповідальність за “заклики до сепаратизму”, скорочення числа альтернативних джерел інформації, переслідування журналістів з боку правоохоронних органів і “кримської самооборони“, – відзначила Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини.
Також правозахисники зазначили, що кримська влада тисне на незалежні організації, на півострові відсутнє справедливе правосуддя, а “кримська самооборона” досі не понесла відповідальності за вчинені злочини. Принаймні семеро людей (шестеро з них – кримські татари) з початку анексії було викрадено, їх доля невідома. Один з цих людей був знайдений мертвим зі слідами катувань.
“Системні обмеження свободи релігії майже призвели до ситуації, коли вільно існувати та діяти в Криму може лише православна церква Московського патріархату. Також треба зазначити, що до громадян України, які не отримали російського паспорта, застосовується дискримінаційна практика, особливо у сфері соціального забезпечення”, – сказала Ольга Скрипник, заступник голови Кримської польової місії з прав людини.