Комітет ВР підтримав законопроєкт про створення Реєстру постраждалих від збройної агресії Росії, який критикували правозахисники

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 5 грудня рекомендував парламенту прийняти законопроєкт №10256 “Про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України”. Водночас правозахисники вважають, що законопроєкт в окремих частинах суперечить нормам чинного законодавства і потребує суттєвого доопрацювання. 

Свої зауваження до документа Коаліція організацій, які опікуються питаннями захисту прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, надсилали до комітету перед голосуванням, йдеться на сайті Центру прав людини ZMINA.

Наслідки ракетних ударів росіян по Україні. Джерело: NV.ua

Зокрема, в аналітиці правозахисників наголошується, що мета законопроєкту – утворення Реєстру постраждалих осіб – незрозуміло як узгоджується з процесом утворення на рівні Ради Європи Реєстру збитків внаслідок війни, який є першим кроком до міжнародного компенсаційного механізму.

Також нардепи запропонували утворити Реєстр постраждалих внаслідок збройної агресії осіб без жодної згадки про те, що станом на кінець 2023 року вже існує ціла низка реєстрів, які містять інформацію про групи потерпілих.

Крім того, перелік випадків, за яких виникає шкода життю і здоров’ю, у тексті законопроєкту є дуже широким. Це викликає сумніви в можливості їхнього належного обліку та перспективі відшкодування.

Водночас облік шкоди життю і здоров’ю, спричиненої воєнними злочинами, у реєстрі не узгоджується з позицією держави щодо створення окремого Реєстру жертв і постраждалих від воєнних злочинів (National Register of Victims and Survivors of War Crimes).

Також правозахисники вважають “сумнівною і недостатньо обґрунтованою” пропозицію щодо визначення Пенсійного фонду України адміністратором Реєстру постраждалих осіб.

“Створюється враження, що законопроєкт фактично передбачає, що держава обліковуватиме невичерпний перелік немайнової шкоди, причому без загального бачення, як цю шкоду компенсувати і хто має право на невідкладні репарації”, – кажуть правозахисники.

Детальний аналіз законопроєкту можна прочитати тут.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що громадські організації закликали Кабмін повернути внесені Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) законопроєкти про лобізм на доопрацювання та забезпечити проведення подальших змістовних, відкритих та інклюзивних консультацій щодо таких проєктів до кінця 2023 року.