В Україні через близькість лінії фронту евакуювали 16 колоній та ізоляторів: яка ситуація з укриттями 

Про це йшлося під час круглого столу, присвяченого ситуації з безпекою колоній у зоні бойових дій, передає ZMINA.

Скриншот трансляції круглого столу

Правозахисники обговорили загрозу для здоров’я та життя для ув’язнених в установах поблизу територій, де ведуться бойові дії. За даними Харківської правозахисної групи, з 2022 року зафіксовано щонайменше 433 обстріли пенітенціарних установ.

“Є загиблі серед працівників і засуджених, десятки поранених. Це означає, що місця несвободи перестали бути умовно тиловими об’єктами, вони стали частиною воєнного простору”, – зазначив експерт Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.  

Він наголосив, що з 2022 року регіон перебуває в зоні постійної воєнної загрози. Більшість установ виконання покарань розташована на відстані 30–50 кілометрів від лінії бойового зіткнення. За сучасних характеристик озброєння це означає гарантовану досяжність для артилерії, ракет, БпЛА. 

За словами Діденка, найболючішим прикладом того, що установи пенітенціарної системи поблизу лінії фронту перебувають у небезпеці, став обстріл Біленьківської виправної колонії № 99 у Запорізькій області 28 липня 2025 року. Тоді внаслідок масованого авіаційного удару загинуло 17 людей, ще 43 отримали поранення. На момент атаки в установі перебували 274 засуджених.

Фото: наслідки авіаудару по Біленьківській виправній колонії у липні 2025 року (Олег Цвілий)

У Державній кримінально-виконавчій службі (ДКВС) розповіли, що на сьогодні евакуйовано або переміщено 16 установ, частково евакуювали Запорізький слідчий ізолятор. Зокрема, евакуйовано 5456, переміщено 1025 людей. 

Начальниця управління з дотримання прав засуджених та осіб, узятих під варту, ДКВС Юлія Літвінова перелічила, що евакуація відбулася з таких установ:

• Вільнянська установа виконання покарань (№ 11);
• Дружелюбівський виправний центр;
• Софіївська виправна колонія (№ 55);
• Оріхівська виправна колонія (№ 88);
• Вільнянська виправна колонія (№ 20);
• Кам’янська виправна колонія (№ 101);
• Покровська виправна колонія (№ 17);
• Бахмутська установа виконання покарань (№ 6);
• Торецька виправна колонія (№ 2);
• Селидівська виправна колонія (№ 82);
• Новобузький виправний центр (№ 103);
• Херсонський слідчий ізолятор;
• Синельниковська виправна колонія (№ 94)
• Запорізький слідчий ізолятор (часткова евакуація).

Переміщено ув’язнених із Хролівського виправного центру (№ 140), Холодногірської виправної колонії (№ 18) та Біленьківської виправної колонії (№ 99). Двічі відбувалась евакуація Вільнянської (№ 11) та Кам’янської (№ 101) колоній. 

За словами Юлії Літвінової, рішення про евакуацію ухвалюють обласні військові адміністрації. А організація евакуації лежить на Міністерстві юстиції. Вона звернула увагу, що в матеріалах розслідування щодо трагедії в Біленьківській колонії є протокол наради, де було визначено, що “з урахуванням ситуації в районі за місцем розташування установи, відповідно до інформації військового командування, евакуація засуджених не планується”.

Однією з проблем щодо безпеки ув’язнених у пенітенціарних установах є й відсутність належних укриттів та можливості захистити своє життя під час обстрілів. Старша інспекторка з особливих доручень з питань цивільного захисту ДКВС Анна Кріпак підтвердила, що в місцях несвободи ДКВС складна ситуація з укриттями. 

За її словами, у шести областях, які мають сухопутний кордон з РФ чи окупованими регіонами – Чернігівській, Сумській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській, Харківській – в установах ДКВС є 11 сховищ, 28 протирадіаційних укриттів (ПРУ) та 69 найпростіших укриттів.

Сховища і ПРУ є повноцінними захисними спорудами цивільного захисту. А найпростіші укриття – це всі підземні простори, підвали, які були пристосовані для використання під час війни.

“Фінансове забезпечення щодо укриттів нульове, нічого не виділялося за чотири роки, хоча постійно в межах опрацювання бюджетного запиту надаються пропозиції за потребами. Установи своїми силами проводять косметичні ремонти, якісь поліпшення умов наявних укриттів”, – розповіла Анна Кріпак.

Інспекторка звернула увагу, що частина загальних споруд цивільного захисту (укриттів) не готова до використання. Зокрема, з 28 ПРУ обмежено готові 26. Краща ситуація з підвальними приміщеннями, які перед використанням обстежує ДСНС.

У ДКВС обстежують території установ, чи можна встановити там мобільні укриття. За словами Анни Кріпак, через щільну забудову на території установ здебільшого місця немає.

Раніше правозахисники закликали евакуювати виправні колонії в прифронтових областях. Зокрема, за три роки ворог завдав щонайменше 60 ударів по пенітенціарних установах у Харківській, Донецькій, Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях. 

Евакуювати пенітенціарні установи з небезпеки уряд закликали й автори тіньового звіту для Єврокомісії, серед яких був Центр прав людини ZMINA.  

Чому в Україні “тягнуть” з евакуацією колоній та що не так з їхніми укриттями, читайте в матеріалі.