Катування під прикриттям Женевської конвенції: як реагують на “вирок” бойовиків українським військовополоненим

Україна закликає міжнародну спільноту засудити судилище над військовополоненими Максимом Буткевичем, Віктором Похозеєм та Владиславом Шелем.

ZMINA зібрала перші реакції. 

Владислав Шель, Віктор Похозей та Максим Буткевич

З офіційною заявою щодо “вироку” виступили в українському МЗС. У повідомленні називають ім’я лише Буткевича, не називаючи двох інших полонених – Віктора Похозея та Владислава Шеля. 

У міністерстві наголосили, що фейковий судовий процес зрежисерували в Росії. 

“Оголошені вироки є незаконними та нікчемними. Закликаємо міжнародну спільноту засудити судилище над Максимом Буткевичем та іншими двома громадянами, вимагати від РФ їхнього звільнення, так само як і інших українців, незаконно ув’язнених на тимчасово окупованих територіях та в Росії, а також вживати дієвих заходів задля протидії агресії Росії проти України”, – закликали у МЗС. 

На незаконні “вироки” відреагувала й коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить Центр прав людини ZMINA. Правозахисники нагадали, що фактично “судова система” російських бойовиків хоч й еволюціонувала від “польових судів” за останні вісім років окупації, але досі функціонує як частина виконавчої влади та працює за законами РФ та СРСР. 

Додатковим свідченням абсурдності “судових процесів” є зміст обвинувачень, вказують колеги Буткевича.

Бойовики вважають, що торік у червні правозахисник вистрілив із протитанкового гранатомета по під’їзду житлового будинку у Сєвєродонецьку, розуміючи, що там були цивільні, та бажаючи їх вбити. 

“Всім, хто знає Максима, очевидно, що його “зізнання” у жорстокому поводженні з цивільними, яке зафільмували російські слідчі, не мають нічого спільного з реальністю і були дані під тиском та, ймовірно, фізичним насиллям”, – кажуть у коаліції. 

Сєвєродонецьк торік. Фото: CNN

Катуванням із посиланням на Женевську конвенцію назвали “суд” над військовополоненими на окупованих територіях в Українській Гельсінській спілці з прав людини. Правозахисники підкреслили, що подібні факти мають стати доказом злочинів російського режиму у майбутньому трибуналі.

Вони звернули увагу, що у “вироку” є посилання на Женевську конвенцію. 

“Відтак, російський режим визнає силу Женевських конвенцій, але продовжує щодня вчиняти воєнні злочини на українській землі. Цей факт має бути врахований, коли міжнародні судові органи – той же Міжнародний кримінальний суд буде виносити вирок воєнним злочинцям Росії”, – вважають правозахисники. 

У міжнародній правозахисній організації Amnesty International, коментуючи “вироки”, назвали їх “актами нещадної розплати з українськими військовополоненими”.

“Передаючи “правосуддя” у таких питаннях, як імовірні воєнні злочини, невизнаній судовій системі на окупованих Росією територіях в Україні, Росія сама порушує міжнародне гуманітарне право, відмовляючи українським військовополоненим у їхньому фундаментальному праві на справедливий суд. Навмисне позбавлення військовополоненого права на справедливий і регулярний суд є воєнним злочином”, – наголосив заступник директора Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії Денис Кривошеєв. 

У Росії торік вже заявляли на рівні Слідчого комітету країни, що завели понад 1 300 кримінальних проваджень проти більш ніж чотирьох сотень українців, зокрема, принаймні 220 підозрюють у скоєнні “злочинів проти миру і безпеки людства”. 

Будь-який комбатант, який потрапляє під владу супротивної сторони, є військовополоненим, а набуття цього статусу є безумовним,  відбувається автоматично у разі затримання й не залежить від бажання чи будь-яких актів противника. 

Участь комбатанта у міжнародному збройному конфлікті не може ставати основою для кримінального переслідування, наприклад, за “найманство” та “вчинення дій, спрямованих на захоплення влади й повалення конституційного устрою”, якщо звинувачений перебуває в полоні.

Ба більше, норма 100 Звичаєвих норм міжнародного гуманітарного права визначає, що нікого не може бути визнано винним або засуджено, окрім як за вироком справедливого й компетентного суду, що забезпечує всі основні гарантії справедливого судочинства. Сказати останнє про “суди” бойовиків на окупованих територіях неможливо. 

ZMINA докладно пояснювала, чому псевдовироки на окупованих територіях є незаконними.