Кабмін розширив перелік завдань Міністерства розвитку громад та територій після ліквідації Мінреінтеграції
Кабінет Міністрів України 31 грудня 2024 року ухвалив постанову №1545, якою розширив перелік завдань Міністерства розвитку громад та територій (Мінрозвитку).
Це йдеться в урядовій постанові.
Документ замінює скорочену назву міністерства із Мінінфраструктури на Мінрозвитку.
Пресслужба Мінрозвитку повідомляє, міністерство формуватиме та реалізовуватиме державну політику у сфері захисту прав примусово переміщених, депортованих осіб, реінтеграції громадян з тимчасово окупованої території та підтримуватиме внутрішньо переміщених осіб (ВПО), сприятиме реалізації їхніх прав і свобод, створюватиме умови для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання.
Відповідно до змін на міністерство також покладаються зобов’язання сприяти реалізації прав і свобод громадян України, які проживають в окупації та на прилеглих до ТОТ територіях.
Експертка з питань внутрішнього переміщення Центру прав людини ZMINA Марія Красненко у коментарі виданню ZMINA назвала надання Мінрозвитку повноважень у сфері політики щодо ВПО довгоочікуваним.
“В умовах зростання кількості постраждалого населення, триваючого переміщення такі затримки після трансформації уряду ще в вересні є невиправданими. Втім, визначення такого органу однозначно свідчить про залишення фокуса уваги, що потребуватиме подальшого фінансування, вибудовування тісної координації з іншими органами та постійну оцінку результатів впроваджених заходів”, – прокоментувала правозахисниця.
Вона вважає, що суттєвою перевагою міністерства буде його основний фокус уваги – робота з територіальними громадами та їхнім розвитком.
“Це може сприяти координації політики щодо ВПО з урахуванням потреб місцевих громад”, – прокоментувала Марія Красненко.
У змінах до положення також йдеться про відновлення, розбудову миру й розвиток тимчасово окупованої території (ТОТ) після її реінтеграції.
У Мінрозвитку також нові завдання щодо ТОТ та дотримання норм міжнародного гуманітарного права на всій території України, за винятком координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Марія Красненко наголосила на важливості збереження напрацювань Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і громадянського суспільства, а також визначенні співкоординації з новим Міністерством національної єдності.
“Врахованими мають бути, зокрема, напрацювання у сфері забезпечення житлової політики. В цілому, слід констатувати, що визначення повноважень дає можливість продовжувати роботу у сфері, що потребуватиме відкритості й послідовності у роботі самого міністерства”, – резюмувала правозахисниця.
Восени 2024 року стало відомо про ліквідацію Мінреінтеграції. Правозахисна спільнота закликала владу не ліквідовувати міністерство, а навпаки, розширити його повноваження.
25 вересня 2024 року понад 50 громадських організацій звернулися до президента Володимира Зеленського із закликом забезпечити реалізацію повноважень Мінреінтеграції.
Нагадаємо, 3 грудня 2024 прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд ухвалив рішення про перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на Міністерство національної єдності України.
Того ж дня Верховна Рада 237 голосами призначила Олексія Чернишова на посаду віцепрем’єр-міністра України – міністра національної єдності України.
Наразі поки не ухвалено положення про Міннацєдності. 23 грудня 2024 року на засіданні парламентського комітету з прав людини Олексій Чернишов представив детальну чорнову концепцію свого міністерства. З презентації випливає, що фокус його діяльності – робота з українцями за кордоном. Планується утворити Агентство національної єдності, яке відкриє відповідні департаменти у ключових країнах перебування українців, яке зі свого боку відкриватиме хаби єдності. Також у його повноваження входить створення за кордоном додаткових джерел інформації про Україну на тлі дезінформаційної кампанії Російської Федерації.
Під час презентації Чернишов заявив, що попередні функції Мінреінтеграції передадуть Мінрозвитку та Мінсоцполітики. За його словами, таке рішення ухвалене на рівні Кабміну.
“Отже, Міністерство національної єдності не займається питаннями ВПО. Цього тижня я передаю два державних підприємства “Реінтеграція та відновлення”, “Український національний центр розбудови миру” до Мінінфраструктури. Цього року Мінреінтеграції провело виплати військовополоненим у повному обсязі, і з 1 січня питаннями виплат опікуватиметься Мінсоцполітики. Питання взаємодії, розв’язання питань житла, розміщення й інші виклики – Мінінфраструктури”, – розповів Чернишов.
Він також проінформував, що Мінсоцполітики запросило тих співробітників Мінреінтеграції, які працювали з Комісією з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Під час засідання комітету народні депутати висловлювали незгоду з таким рішенням уряду і розкритикували ігнорування Міннацєднання напрямів роботи із ВПО та громадянами в окупації, наголошуючи, що це є логічними для міністерства сферами роботи.
“Ми ж бачимо навалу на Донецьку область, спроби навали на Херсон, Харківську область, а це означає, що внутрішнє переміщення не завершилося, воно збільшується. А умови щодо релокації бізнесу, евакуації громадян, захист їхніх прав та свобод на підконтрольних уряду України територіях, створення умов ви віддаєте іншим міністерствам […]. Ми ж ставимо за мету створювати такі умови в Україні, щоб люди не виїжджали з нашої держави, а залишалися тут […]. Я хотів би, щоб Міннацєднання опікувалося внутрішньою політикою щодо ВПО”, – прокоментував народний депутат від фракції “Слуга народу” Руслан Горбенко і додав, що не сумнівається у менеджерських здібностях Олексія Чернишова, який би “потягнув” передані іншим міністерствам напрями Мінреінтеграції.
У відповідь Чернишов повторив тезу про те, що рішення про представлений ним перерозподіл повноважень між міністерствами ухвалено на рівні Кабміну і що це зроблено, щоб зекономити час і не утворювати нове міністерство.
“На моє глибоке переконання, Міннацєднання передбачає формування політики. Це не стільки питання створення практичних інструментів, завдяки яким громадяни можуть повернутися в Україну, бо на це працює власне вся держава, скільки на формування базових принципів та месенджів. Цього у вашій презентації я так і не побачила. Я не зрозуміла, на основі яких базових принципів ми будемо формувати національну єдність, яким чином ми будемо дотягуватися до усіх наших людей у ментальному вимірі”, – зауважила народна депутатка Неллі Яковлєва.
Народний депутат Богдан Яременко вважає, що Міннацєднання буде дублювати функції МЗС України, у якого є департамент консульської служби та управління з питань закордонного українства, гуманітарного співробітництва, та Міністерства культури та інформаційної політики.
“Я працював консулом у США, Великобританії та Туреччині й бачив три різні українські громади […]. Тож я вам серйозно кажу, якщо ви реалізуєте ваше бачення, то не тільки українці за кордоном не матимуть жодної потреби вертатися в Україну, але й інші люди з України поїдуть туди, тому що там ви створите кращі умови, ніж вони мають в Україні. Я не іронізую. Вони реально матимуть соціальний захист іноземної держави, матимуть діджетальну можливість реалізувати свої права на території України та можливість сховатися від виконання обов’язків перед Батьківщиною […]. Треба також зосередитися на покращенні умов всередині країни”, – прокоментував Яременко презентацію Чернишова.
Раніше Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік.