ЄС рекомендує не призначати до Верховного Суду суддів із заплямованою репутацією

Призначення суддів із заплямованою репутацією може підірвати довіру до всієї реформи Верховного Суду.

Про це йдеться у коментарі представництва ЄС на сторінці у Facebook, передає Європейська правда.

“Найближчим часом ми очікуємо на остаточне рішення Вищої ради правосуддя щодо призначення нового складу суддів Верховного Суду”, – повідомили у представництві.

В ЄС наголосили, що “це дає Україні історичну можливість вивести судову реформу в країні на новий рівень”.

“ЄС уважно слідкував за процесом відбору та надав значну підтримку в цьому питанні. Тепер Вища рада правосуддя відповідає за призначення суддями лише тих кандидатів, чия доброчесність, незалежність, а також професійність є безсумнівними”, – заявили у представництві ЄС.

У зв’язку з цим в ЄС нагадали, що Верховний Суд може почати роботу не в повному складі, і це не є проблемою.

“Високі вимоги можуть привести до того, що цього року будуть заповнені не всі з передбачених 120 місць”, – йдеться у заяві.

“Верховний Суд може розпочати роботу за наявності щонайменше 65 суддів. Призначення хоча б кількох суддів із заплямованою репутацією може підірвати довіру до всієї реформи”, – наголосили дипломати.

Також в ЄС порадили Україні зважити на наслідки у разі призначення кандидатів, проти яких є негативні рекомендації Громадської ради доброчесності.

“Створення нового Верховного Суду є унікальною можливістю відновити довіру суспільства до судової системи, яку Україна не може упустити”, – йдеться в заяві.

14 вересня 2017 року Вища рада правосуддя розпочне розгляд матеріалів щодо внесення подання президентові про призначення на посади суддів Верховного Суду.

Раніше Вища рада правосуддя отримала від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рекомендації щодо призначення на посади суддів 120 переможців конкурсу до нового Верховного Суду, 30 з яких отримали негативні висновки від Громадської ради доброчесності.

Ці кандидати подавали неправдиві відомості в деклараціях, брали участь у політичних переслідуваннях, забороняли мирні зібрання під час Революції Гідності, виносили політично вмотивовані рішення, грубо порушували рішення Європейського суду із прав людини та права людини, протидіяли очищенню судової влади або ж не можуть пояснити походження власних статків. 

У списку — судді, чиї рішення порушували права людини і констатував Європейський суд з прав людини: Інна Берднік, Михайло Гриців, Анатолій Ємець, Олег Кривенда, Олександр Прокопенко, Ярослав Романюк (згодом знявся з конкурсу – ред.), Тетяна Франтовська, Тетяна Шевченко та Віктор Школяров. 

Громадська рада доброчесності надала негативні висновки, зокрема, Тетяні Козир, Ользі Ступак, Валерію Фінагеєву, Олені Фроловій, Івану Шицькому. ГРД вважає, що у цих суддів та членів їх родин витрати та майно не відповідають задекларованим доходам. 

Окрім цього, у ГРД вказують, що, зокрема, В’ячеслав Наставний, Олександр Прокопенко, Сергій Слинько зазначили недостовірні відомості у декларації доброчесності.

А кандидати Ірина Саприкіна, Світлана Головчук, Олександр Золотніков, Юрій Рецебуринський та Юрій Черпак брали участь у забороні мирних зібрань та акцій протесту. 

Голова кваліфікаційної палати ВККС Сергій Козьяков у коментарі “Радіо свобода” заявив, що інформацію про кандидатів перевіряли, і в “багатьох випадках” претенденти надавали докази неактуальності зауважень до них.