Правозахисники вважають неправомірними релігієзнавчі експертизи в Казахстані

У Казахстані релігієзнавчою експертизою неправомірно втручаються у сферу свободи думки, совісті, переконань.

Про це йдеться у збірнику фонду “Відкрита позиція” “Свобода релігії і переконань в Центральній Азії: тенденції та виклики”.

“Яка обґрунтованість наділення держави правом виносити судження про прийнятність релігійного вчення. По суті, теологічні суперечки, суб’єктивні думки окремих експертів-релігієзнавців покладено в основу адміністративно-правових рішень про дозвіл або заборону тієї чи іншої релігії або переконань. Із тим же успіхом можна піддавати релігієзнавчій або іншій “філософській” експертизі нерелігійні філософські погляди тієї чи іншої особи або групи осіб”, – зазначають автори збірника.

Уряд Казахстану розробив правила проведення релігієзнавчої експертизи, Агентство у справах релігій видало інструкцію з відбору експертів для релігієзнавчої експертизи.

На роль експертів для проведення релігієзнавчої експертизи, згідно з пунктом 2 інструкції можуть бути відібрані особи, що мають вищу або післявузівську освіту у сферах, що стосуються питання релігійних відносин і досвідом роботи (не менше одного року) у сферах, що стосуються питання релігійних відносин.

“Сам підхід у доборі експертів викликає сумніви в якості релігієзнавчої експертизи, їх науковій обґрунтованості. Досить згадати, що щодо цілої низки експертиз, проведѐнних цими експертами, були винесені вкрай негативні висновки провідними казахськими і зарубіжними релігієзнавцями. Тобто експерти мають право виносити юридично значимі рішення, що стосуються релігійних поглядів, з подальшою забороною деяких поглядів через заборону реєстрації релігійних об’єднань, що їх виражають”, – ідеться у виданні.

На думку його авторів, це демонструє, що свобода совісті і релігії (віросповідання) в РК не розглядається як індивідуальне право.

“Небажаність тих чи інших поглядів не може служити підставою для їх заборони, у тому числі шляхом відмови в реєстрації релігійного об’єднання. Відповідно до міжнародних стандартів обов’язкової реєстрації громадських об’єднань, зокрема і релігійних, бути не повинно, релігійні об’єднання, формальні і неформальні, вільно створюються і діють до моменту, поки в їхніх діях не встановлено складу правопорушення”, – наголошено у виданні.

У виданні також зазначено, що законодавство Казахстану про свободу совісті та релігії встановлює обмеження, деякі  з яких мають дискримінаційний характер.

Як повідомляли раніше, за 25 років незалежності України кількість релігійних організацій в країні збільшилася в п’ять разів у порівнянні з 1990 роком.