Експерти дослідили ситуацію з обмеженням свободи зібрань

Дата: 17 Лютого 2015
A+ A- Підписатися

Відсоток задоволення позовів щодо обмеження права на мирні зібрання істотно не зменшився навіть після Майдану та зміни влади.

Про це йдеться у результатах дослідження, оприлюднених сьогодні на прес-конференції “Свобода мирних зібрань, протести та репресії у 2014 році: “батоги” та “пряники” від влади”.

За даними моніторингу дотримання свободи зібрань в Україні, який здійснює Інститут “Республіка”, протягом 2014 року адміністративними судами у першій інстанції розглянуто 113 справ про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання, з них задоволено повністю або частково – 90, що становить 79, 65%. Порівняно з 2013 роком це лише на 2,17% менше.

Також у 2014 році зменшилася кількість судових позовів від місцевих органів влади щодо обмеження свободи зібрань – 113 проти 253 у 2013 році. Експерти пов’язують це з тим, що Крим та частина Донбасу вийшли з правового поля України і дані з цих регіонів є лише станом на початок року.

У 2014 році, як і у 2013-му, Харківська область є лідером з обмеження свободи зібрань та судових заборон свободи зібрань – 25 судових позовів (22,5% від загальної кількості), всі задоволено.

Різко зросла у порівнянні з 2013-м роком кількість позовів на Одещині – 23 (20,7% від загальної кількості) позови, 21 (91,3%) з них задоволені.

За даними систематичного моніторингу протестів, репресій та поступок Центру соціальних і трудових досліджень на території України, що контролюється українською владою, у серпні-грудні 2014 року на кожні 100 протестів припадало 34 репресивних реакції. Більша частина репресій стосувалася протестів проти уряду та за федералізацію/відокремлення від України. 71% репресій припадав на південно-східні області України. Більшу частину репресивних реакцій проти протестів у серпні-грудні здійснювали МВС (417 репресій, не враховуючи “добровольчі батальйони” у підпорядкуванні МВС) та СБУ (386). Найчастіше це були арешти, затримання і кримінальні справи.

Наразі стратегія репресій має радше превентивний характер і спрямована на точкове знешкодження небезпечних протестувальників, аніж на придушення протестів по факту, роблять висновок експерти. Водночас правоохоронці у багатьох випадках не зупиняють насильство щодо протестувальників з боку їх опонентів, часто озброєних.

Частка соціально-економічних протестів поступово зростала порівняно з іншими і у грудні досягла 43%. Експерти стверджують, що готовність держави вдаватися до репресій може стати небезпечною при погіршенні соціально-економічної ситуації.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter