Ізраїльські урядовці назвали рішення МКС щодо Нетаньягу “антисемітизмом під маскою правосуддя”

Ізраїльські посадовці різко висловилися проти рішення Міжнародного кримінального суду в Гаазі, який 21 листопада видав ордери на арешт прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу та ексміністра оборони Йоава Галланта.

Про це повідомляє видання The Times of Israel.

Беньямін Нетаньягу. Фото: The Guardian

Так, міністерка транспорту Мірі Регев у соцмережі Х назвала це рішення проявом сучасного антисемітизму, замаскованого під прагнення до справедливості. Вона підкреслила, що Ізраїль не буде просити вибачення за свої дії, спрямовані на захист громадян, і наголосила, що це є не злочином, а національним та моральним обов’язком.

Тим часом міністр Негеву, Галілеї та національної стійкості Іцхак Вассерлауф заявив, що ці ордери нібито є антисемітськими звинуваченнями проти всіх ізраїльтян.

“Звичайний антисемітизм, вічний антисемітизм”, – зазначив міністр житлового будівництва Іцхак Гольдкнопф, цитуючи вірш із “Книги Чисел”, у якому йдеться про те, що євреї – “народ, який живе окремо і не народиться між народами”.

Міністр у справах спадщини Аміхай Еліяху заявив, що “йому пощастило, що Черчіллю не довелося просити дозволу у Гааги, перш ніж рятувати Європу від нацистів”.

Зі схожою критикою виступив і міністр національної безпеки Ітамар Бен Гвір, який висловив аналогічну позицію щодо дій МКС.

Нагадаємо, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) ухвалив рішення про видачу ордерів на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, колишнього міністра оборони Йоава Галланта та лідера військового крила угруповання ХАМАС Мухаммеда Діаба Ібрагіма аль-Масрі, більш відомого як Мухаммед Дейф.

Нетаньягу та Галланта звинувачують у скоєнні воєнних злочинів, зокрема у навмисному позбавленні цивільного населення Сектора Гази доступу до життєво необхідних ресурсів, таких як їжа, вода, медичні засоби, паливо та електрика. Згідно з матеріалами справи, ці дії тривали з 8 жовтня 2023 року до 20 травня 2024 року, коли прокуратура звернулася до суду з проханням видати відповідні ордери. Досудова палата МКС підтвердила, що є достатньо підстав вважати ці дії навмисними.

Щодо Мухаммеда Дейфа, який на момент здійснення злочинів очолював військове крило ХАМАСу – бригади “Аль-Кассам”, йому висунули звинувачення у злочинах проти людяності та воєнних злочинах. Зокрема, його підозрюють у вбивствах, винищенні, катуваннях, зґвалтуваннях та інших формах сексуального насильства, жорстокому поводженні з заручниками, приниженні людської гідності та інших серйозних правопорушеннях. Ці дії, за версією суду, відбувалися на території Ізраїлю та Палестини починаючи з 7 жовтня 2023 року.