Існування Суспільного під загрозою через коронавірус
Члени руху “Медіа за усвідомлений вибір” закликали Кабінет Міністрів та Верховну Раду провести консультації щодо скорочення фінансування Суспільного мовника на 480 млн грн через боротьбу з наслідками коронавірусу, яке може призвести до зупинення роботи Суспільного.
Про це йдеться в заяві руху.
Після появи інформації про можливе скорочення фінансування Суспільне виступило із заявою, де зазначило, що усвідомлює всю складність ситуації з пандемією COVID-19 та поділяє думку уряду щодо перегляду видатків бюджету для подолання наслідків коронавірусу. Водночас у мовника нагадали, що саме за часів кризи Суспільне відіграє надважливу роль швидкого та об’єктивного інформування людей.
“Прем’єр-міністр каже, що скасування Євробачення та Олімпійських ігор полегшать наслідки скорочення фінансування. Але математика не сходиться, бо на трансляцію цих подій Суспільне витрачає десь 40 млн грн, а бюджет планують урізати вдесятеро – на 480 млн грн. Це означає, що до кінця року НСТУ не доживе”, – наголосив голова правління “UA: Суспільне мовлення” Зураб Аласанія.
Члени Медіаруху, які порадили уряду та парламенту провести консультації щодо фінансування мовника, також нагадали, що Суспільне відіграє важливу роль під час пандемії.
“Через настільки радикальне скорочення фінансування національного Суспільного мовника, який надає громадянам лише якісну, перевірену та збалансовану інформацію, громадяни можуть опинитися в бульбашці “білого шуму”, дезінформації, що сприятиме поширенню панічних настроїв у суспільстві”, – йдеться в заяві.
Нагадаємо, на початку поточного року Міністерство юстиції України наклало арешт на кошти, що є на рахунках Суспільного мовника, заблокувавши його роботу. Сталося це через борги, які, як розповіли в мовника, дісталися йому в спадок як правонаступнику всіх прав та обов’язків колишньої державної Національної телекомпанії України, що припинила свою діяльність. ZMINA детально розповіла, чому Суспільне опинилось у такій ситуації.
Відомо, що старт суспільного мовлення випливає із зобов’язань України перед Радою Європи та ЄС у межах угоди про асоціацію.
