“Ісламська держава” стратила 741 цивільного за час битви за Мосул – ООН

Бойовики угруповання “Ісламська держава” (“ІД”) стратили щонайменше 741 цивільного під час битви за іракське місто Мосул.

Про це повідомляє ВВС Україна з посиланням на ООН.

Організація заявляє, що джихадисти також здійснювали масові викрадення, використовували людей як живі щити, навмисно обстрілювали будинки та цілилися у людей, що намагалися втекти.

“Під час операції зі звільнення Мосула тисячі мирних жителів постраждали від шокуючих порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права”, – заявив голова ООН з питань прав людини Зейд Раад аль Хуссейн.

“Вони (бойовики — ред.) мають відповісти за свої мерзенні злочини”, — сказав він.

Він також закликав розслідувати ймовірні порушення з боку сил Іраку.

В ООН заявляють, що через повітряні удари коаліції військових Іраку під головуванням США під час інтенсивної фази битви, з листопада 2016 року до червня 2017, загинув ще 461 цивільний.

Загалом, щонайменше 2 521 цивільний був убитий і ще 1 673 поранені під час цієї військової операції, переважно внаслідок атак “ІД”. Звіт з відповідними даними ООН опублікувала у четвер.

У своєму звіті організація закликає міжнародну спільноту вжити заходів, аби відповідальні за “міжнародні злочини”, як то геноцид, злочини проти людства та військові злочини, були покарані.

ООН також закликає Ірак визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.

Іракські суди та трибунали не мають юрисдикції щодо міжнародних злочинів, а іракське законодавство не може гарантувати справедливі судові процеси.

Нагадаємо, Україна досі не стала членкинею Міжнародного кримінального суду. У 2000 році вона підписала Римський статут цього суду. Однак наступного року Конституційний Суд вирішив, що документ не відповідає Конституції України. 

16 січня 2015 року понад 150 депутатів законопроектом №1788 запропонували внести поправку в 124-ту статтю Конституції. 

Раніше Україна взяла на себе зобов’язання ратифікувати Римський статут, відповідно до статті 8 Угоди про асоціацію України з ЄС. Та в Адміністрації Президента в перехідних положеннях відтермінували можливість ратифікації Римського статуту на три роки.