Інтерв’ю з російськими експертами: Комісія з журналістської етики надала рекомендації
Комісія з журналістської етики (КЖЕ) дала рекомендації щодо інтерв’ю з людьми, які представляють російські редакції, експертні інституції, аналітичні центри тощо.
Відповідну заяву оприлюднили на сайті КЖЕ.
Джерело: КЖЕПривернути увагу українських журналістів до цього питання комісію спонукав негативний випадок з росіянкою Ксенією Хелль, яка видавала себе за співробітницю Міжнародного кримінального суду (МКС).
На запит The Kyiv Independent у МКС відповіли, що така особа в них не працює та ніколи не мала доступу до матеріалів щодо викрадення Росією українських дітей.
У КЖЕ нагадали, що коментарі Хелль транслювали не лише російські ліберальні медіа, але й українські інформаційні агенції, телеканали та онлайн-медіа, поширюючи неправдиву інформацію щодо справи про злочин Росії.
Комісія закликала українських журналістів ретельно й критично ставитися до добору експертів та коментаторів для своїх матеріалів в умовах воєнного стану. Особливо якщо йдеться про осіб, що представляють російські редакції, експертні інституції, аналітичні центри або інші структури, навіть якщо ті позиціюють себе як опозиція до російського режиму.
У КЖЕ звернули увагу на те, що Росія може використовувати осіб під прикриттям (журналістів, блогерів, експертів тощо) для шпигування, участі в інформаційно-психологічних операціях чи з іншою маніпулятивною метою, зокрема для дискредитації України чи українських військових, розмивання теми відповідальності Росії за воєнні злочини тощо.
Комісія надала такі рекомендації українським медійникам:
1. Для коментування подій чи ситуації в Україні та світі запрошувати перевірених та компетентних експертів. Адже під час війни ретельний вибір експертів не менш важливий, ніж перевірка достовірності інформації.
2. Щоб з’ясувати, чи особа є реальна та компетентна у відповідних питаннях, перевіряти її зв’язки з інституціями / установами, від імені яких вона представляється. Якщо публічна інформація про ту чи іншу особу на сайті інституції відсутня, краще звернутись із запитом і з’ясувати, чи ця особа реальна і чи справді вона та, за яку себе видає.
3. Застосовувати для перевірки особи моніторинг її публічних заяв та меседжів. У разі якщо особа поширює сумнівні заяви, мову ворожнечі чи якийсь інший шкідливий чи маніпулятивний контент, відмовитися від інтерв’ю або коментаря з нею.
4. Не здійснювати републікацію цитат / заяв осіб, які поширювали інші медіа, без їхньої власної перевірки та критичного аналізу.
5. Помічними стануть Рекомендації “Щодо принципів запрошення гостей і титрування експертів в інформаційно-аналітичній журналістиці” від Незалежної медійної ради.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що КЖЕ випустила серію відео про Кодекс етики українського журналіста простою мовою. Перші ролики вийшли ще 2021 року: ролик “Дати слово всім: що таке баланс в журналістиці”, відео “Коментарі – це не факти”, відеоролик “Про дітей – завжди обережно”.
На початку 2023-го вийшли ще три роз’яснювальних відео:
- У першому відео розповідається про специфіку інтерв’ю з російськими військовополоненими.
- У другому пояснюється, чи місце нецензурній лайці й бурхливим емоціям у журналістських матеріалах.
- Третє відео відповідає на запитання, чи можна дотриматись усіх журналістських стандартів у час війни.
Розібратися в етичних дилемах допомагає медіаменеджер і радіожурналіст, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України та член КЖЕ Дмитро Хоркін.
