Індекс корпоративної рівності 2025: український бізнес стає інклюзивнішим
20 листопада у Києві відбувся щорічний Форум союзників/ць “БАМ!”, організований громадською організацією “Точка опори ЮА”. Під час заходу обговорювали важливість доступності на роботі, роль локальних спільнот у суспільних змінах, а також культурні та освітні інструменти активізму.
Презентували й результати цьогорічного “Українського індексу корпоративної рівності”. Вони показують: компанії не лише зберігають політики рівності, а й активно адаптують процеси та простори, щоб залучати більше людей різного віку, статусу та можливостей.
Про це повідомляє кореспондентка видання ZMINA, яка відвідала захід.
Фото: “Точка опори ЮА”Так, з 2014 року “Точка опори UA” проводить національне дослідження “Український індекс корпоративної рівності”, аналізуючи, як компанії впроваджують принципи різноманіття та інклюзії. У 2025 році до ініціативи долучилася компанія OLX Україна, і разом вони реалізували нову хвилю дослідження.
Цьогорічні результати презентувала старша бренд-менеджерка категорії “Робота” в OLX Україна Карина Арушанян.
“Тема інклюзивності на ринку праці для нас надзвичайно важлива, і ми постійно її досліджуємо. На жаль, стигма та упередження досі існують, і це не процес, який можна змінити миттєво. Це рух, і ми бачимо реальні позитивні зрушення. Насамперед я хочу поділитися результатами загального досвіду, як роботодавців, так і кандидатів, щодо безбар’єрності на ринку праці”, – підкреслила вона.
Через війну та кризу кадрів в Україні малий та середній бізнес стикаються з дефіцитом персоналу, тому роботодавці активніше наймають молодь, літніх людей, працівників з інвалідністю, ветеранів та жінок з дітьми. За рік кількість працівників з інвалідністю, яких прийняли на роботу, зросла на 13%, а увага до ветеранів теж збільшується.
Попри позитивні зміни, бар’єри залишаються. 37% роботодавців відзначили складнощі з адаптацією робочих місць для осіб з інвалідністю, а лише 24% отримують державну допомогу. 16% роботодавців відчувають труднощі з працевлаштуванням ветеранів через психосоціальну адаптацію, а жінки з дітьми стикаються з проблемами гнучкого графіка. Люди старшого віку часто стикаються з упередженнями щодо їх здатності навчатися та адаптовуватися до роботи.
Серед пошукачів роботи 40% ніколи не стикалися з дискримінацією, найчастіше проблеми відчувають кандидати віком 45–60 років. 11% розповіли про дискримінацію за ознакою статі, а 10% – через стан здоров’я чи інвалідність.
“Цікаво, що лише 4% нейровідмінних людей стикаються з проблемами на роботі. Водночас 63% зазвичай приховують від роботодавців, що мають таку особливість, адже для багатьох це може стати перешкодою”, – зауважила Арушанян.
За даними дослідження, 95% компаній мають політики рівності та недискримінації, 60% оновлюють їх принаймні раз на два роки, 40% залучають менеджерів до формування політик, а 30% публікують їх на сайті. Найменш захищеною групою залишаються внутрішньо переміщені особи, а найбільше підтримують людей з інвалідністю. Компанії враховують недискримінацію у рекламі та співпраці з амбасадорами, понад 80% регулярно проводять навчальні заходи для підвищення обізнаності у питаннях інклюзії.
Бізнес дедалі частіше адаптує фізичні простори для людей з інвалідністю, проте лише 21% сайтів компаній доступні для людей із порушенням зору. Загалом 95% компаній слідують принципам сталого розвитку ООН, підтримуючи інклюзивність, соціальні та екологічні ініціативи.
Фото: “Точка опори ЮА”“Це хороший показник: попри війну та складні умови, український бізнес намагається виживати, шукати нові можливості і розвиватися в напрямку інклюзивності, безбар’єрності та сталого розвитку”, – резюмувала представниця OLX Україна.
Нагадаємо, що створення умов для незалежного життя для людей з інвалідністю є складовою реформи деінституалізації (відходу від інтернатної форми підтримки до розвитку системи послуг у громадах), яка є одним із зобов’язань України для вступу до ЄС.
Наприкінці лютого 2025 року президент підписав євроінтеграційний закон про підтримку працевлаштування людей з інвалідністю. Закон імплементує пункти “g” та “i” Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Передбачається, що для людей з інвалідністю будуть створені реальні умови на відкритому ринку праці. Серед норм ухваленого законопроєкту – професійна адаптація та фінансування облаштування робочого місця, роботодавець отримуватиме компенсацію за застосування розумного пристосування робочого місця.
Раніше ZMINA писала, що 2024 року українські роботодавці облаштували майже 2 тисячі робочих місць для людей з інвалідністю. Держава компенсувала бізнесу ці витрати на 129 мільйонів гривень.
