Human Rights Watch: торік світові лідери самоусунулись від захисту прав людини

Минулий, 2023 рік, пройшов у світі під знаком чи не найгостріших криз та викликів новітньої історії, що супроводжувалися трагічними наслідками, втім, світові лідери самоусунулись від захисту прав людини. Правозахисники з міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch закликають уряди світу перестати займатися “дипломатією угод та докласти всіх зусиль для збереження універсальних принципів прав людини”.

З таким закликом в організації виступили, публікуючи новий звіт щодо ситуації з дотриманням прав людини у світі. 

Бахмут на Донеччині. Фото: Tyler Hicks

Правозахисники підготували 740-сторінковий звіт, в якому звернули увагу на понад сотню країн, серед яких Україна, Білорусь та Росія. 

Автори зауважили, що в Україні “усі питання захисту прав людини були так чи інакше пов’язані з проблемами у цій сфері через розв’язану Росією війну”. Вони нагадали про кількість загиблих цивільних, воєнні злочини та інші тяжкі порушення міжнародного права, які коїли російські військові, зокрема про обстріли енергетичної інфраструктури, руйнацію Каховської ГЕС, обстріли портів та зернових комплексів та інші. 

Нагадали правозахисники також про викрадення та тримання у полоні цивільних, депортації дітей та сексуальне насильство й катування, до яких вдаються російські військові на окупованих територіях. Тортури, за висновками ООН, є “систематичною практикою” та “частиною державної політики залякування, нагнітання страху, покарання та тиску для отримання інформації та зізнань”. 

Окремо нагадали про ситуацію з правами людини у Криму, де окупаційна російська влада “застосовує в деяких випадках ретроактивні, розпливчасті та надто широкі формулювання російського законодавства щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом для переслідування кримських татар”. 

Правозахисники зауважили, що попри повномасштабне вторгнення Росії, український уряд провів низку реформ, необхідних для набуття статусу кандидата в члени ЄС і зробив кроки з реформування судової системи та боротьби з корупцією. Втім, нагадали й про недоліки, наприклад, про розбіжності у ході реформи Конституційного Суду України, а також про застосування норми “суперечливого закону” про співпрацю з російськими військами та окупаційною владою, який міжнародні та українські правозахисники розкритикували за розпливчастість. 

Нагадали й про те, що Україна досі не ратифікувала Римський статут. 

Олександр Лукашенко. Фото: President of Belarus

Щодо Білорусі, то правозахисники нагадують, що в країні продовжуються масові репресії щодо критиків влади, й на момент написання звіту кількість політв’язнів сягнула майже півтори тисячі. 

“Серед них були правозахисники, журналісти, адвокати, опозиційні політики, діячі культури, профспілкові працівники та активісти… Для переслідування використовували цілу низку надуманих звинувачень, зокрема “у наклепі” щодо Олександра Лукашенка, образі представника влади чи нарузі над державними символами, у “розпалюванні ворожнечі” щодо “соціальної групи співробітників правоохоронних органів” або в “насильстві або загрозі застосування насильства щодо працівника органів внутрішніх справ”, – перелічують у звіті. 

Повсякденною автори доповіді назвали практику силовиків примушувати затриманих у політично мотивованих справах записувати принизливі “покаянні відео” із зізнаннями на камеру у скоєних “злочинах”.

Росія у 2023-му продовжила використовувати територію Білорусі для ведення війни в Україні, а білоруський режим регулярно порушує справи щодо тих, хто висловлюється проти. Погіршилась, на думку дослідників, й ситуація зі свободою вираження поглядів в білоруських школах. 

Ілюстраційне зображення. Фото: brookings.edu

Щодо Росії, то правозахисники звернули увагу, що влада продовжила використовувати там адміністративні та кримінальні статті для покарання за законну реалізацію громадянами права на мирне вираження думок, а “свобода зборів фактично залишалася фікцією”.

Режим Путіна продовжував утискувати, залякувати та притягувати до кримінальної відповідальності правозахисників та ліквідувати правозахисні групи, зокрема одну з провідних в країні “Меморіал”. У РФ посилилась цензура, стеження та поменшало приватності онлайн. 

Окремо нагадали про умови утримання у російських в’язницях. З тиском у російських тюрмах стикаються, зокрема кримські татари, незаконно звинувачені у справах про участь у “Хізб-ут-Тахрір”. 

“Один провів там близько чотирьох місяців поспіль, інший – загалом понад два роки після вироку у 2019 році”, – нагадують автори доповіді про Мусліма Алієва та Теймура Абдуллаєва.

Російська влада торік продовжила порушувати нові кримінальні справи щодо політв’язнів, яких вже тримає за ґратами.  

Окремо звернули увагу на екологічні проблеми, серед яких переслідування екоактивістів та неналежне реагування, наприклад, на лісові пожежі. Торік до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) подали перший в історії “кліматичний позов” проти Росії з вимогою до уряду кардинально скоротити викиди парникових газів.

Нагадали й про переслідування ЛГБТ-людей та створення у Росії за наказом Путіна “інституту вивчення ЛГБТ”, а також тиск на мігрантів та розповсюджену ксенофобію.