Грузинський телеканал “Формула” через тиск влади змушений скорочувати штат
В Грузії через тиск влади один з найбільших критичних до неї телеканалів “Формула” змушений скорочувати бюджет на 70 відсотків і, як наслідок, скорочувати штат.
Про це ZMINA повідомив заступник генерального директора каналу Георгій Тарґамадзе.
Канал був заснований 2019 року. На той час контрольний пакет акцій мав колишній міністр оборони в уряді Михайла Саакашвілі Давід Казерашвілі. Цього року він вийшов зі складу засновників. Половину своїх акцій передав колективу.
Тарґамадзе вважає, що проблеми “Формулі” створювали системно. В першу чергу фінансові. “Грузинська мрія” створила маріонеткову фірму, яка стала відповідальною за підрахунок рейтингів телеканалів. Засновники були дуже близькі до лідера “Грузинської мрії” Бедзіни Іванішвілі. Вони змінили методологію вимірювання рейтингів, що, на думку Тарґамадзе, негативно позначилося на рейтингах “Формули” та інших непровладних каналів. Відповідно це вплинуло на рекламодавців, які менш охоче вкладають гроші в рекламу.
Підконтрольна владі Національна комісія з комунікацій Грузії ухвалює рішення про покарання за контент, а також за технічними параметрами. “Формула” фігурує серед обвинувачених. У період передвиборчої кампанії тбіліський міський суд на основі протоколу від Нацкомісії з комунікацій оштрафував три телеканали, включаючи “Формулу”, на 5 тисяч ларі за відмову показувати рекламу “Грузинської мрії” із використанням кадрів зруйнованих українських міст.
Тарґамадзе вважає, що влада налаштована вороже до непідвладних їй засобів масової інформації. Про це свідчить той факт, що її представники 9 років не ходять на такі канали, в тому числі й на “Формулу”.
Владна партія, за словами керівника каналу, створила монополію на інформацію від усіх владних інституцій. Вони не надають інформації непідвладним ЗМІ. Відсутність інформації дуже негативно впливає на медіа.
Навіть під час пандемії можновладці не приходили на “Формулу”, щоб поінформувати про заходи безпеки.
Тарґамадзе каже, що він єдиний з чоловіків, які працюють ведучими каналу, який не піддавався фізичному насильству, бо він має зареєстровану зброю і носить її з собою. Тож можновладці, як він вважає, не наважуються його атакувати.
Останнім атакували ведучого телеканалу Гурама Рогаву під час висвітлення протестів 28 листопада, коли він вів репортаж з-під парламенту. До того напади сталися на ведучих Вахтанга Санаю і Михайла Мшвілдадзе. Розслідування журналістів виявило, що під час нападу на Мшвілдадзе поблизу знаходились автомобілі держбезпеки Грузії та її працівники. Держбезпека підтвердила це, але заперечила, що причетна до нападу.
Георгій Тарґамадзе заявляє, що попри скорочення штату, вони докладуть зусиль, щоб не скорочувати мовлення.
Нагадаємо, під парламентом Грузії з кінця листопада проходять масові акції протесту. Учасники акцій не згодні з результатами останніх парламентських виборів та зміною євроінтеграційного курсу. З 28 листопада грузинська поліція затримала понад 460 учасників протестів у Тбілісі. З них 430 є фігурантами в адміністративних справах, близько 31 – у кримінальних. Понад 300 затриманих зазнали побиття та катувань під час арештів або після них, понад 80 знадобилася госпіталізація.
Під час протестів у Тбілісі від дій правоохоронців постраждали понад 70 журналістів і телеоператорів.
Зокрема, 7 грудня у Тбілісі біля парламенту Грузії невідомі в масках напали на знімальну групу телеканалу TV Pirveli. Журналістка Мака Чіхладзе та оператор Георгій Шецірулі знімали засланих “тітушок” – групи осіб у чорному одязі, у балаклавах та без розпізнавальних знаків, які нападали на учасників акцій протесту у темних провулках району. Також стало відомо, що влада готує арешт журналістки, співзасновниці популярного англомовного видання “OC Media” Маріам Нікурадзе.
Також 14 грудня засудили до 4 днів арешту незалежного журналіста, дослідника “Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень” (Фонд Ронделі) Вато Бжалаву, який активно висвітлював події в Тбілісі.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що парламент Грузії, де владу фактично контролює партія “Грузинська мрія”, ухвалив у прискореному порядку зміни до законодавства, що безпосередньо стосуються протестів у країні.