“Гроші в бюджеті є, але виплати затримують”: правозахисниця повідомила, що родини полонених починають брати кредити, поки держава зволікає
Державна допомога для родин полонених українців перебуває під загрозою через структурні зміни в уряді. Наразі в Україні відбуваються також затягування у виплатах компенсацій для постраждалих від Російської Федерації.
Про це заявила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник в інтерв’ю телепрограмі “Питання національної безпеки”.
Ведуча телепрограми Валентина Самар повідомила, що до редакції Центру журналістських розслідувань звертаються кримчани, родичі політичних в’язнів, рідні цивільних полонених, які останні пів року не можуть оформити 100 тисяч гривень одноразової щорічної допомоги.
“Ці гроші, як ми знаємо, йдуть на адвокатів. Грошей на це немає, життя в окупації погіршується з кожним днем. А тим, хто наважився останніми роками виїхати з Криму, серед них є і військові пенсіонери, ніяк не вдається отримати на вільній території пенсії. Зокрема, через те, що Пенсійний фонд України й досі вимагає довідку Пенсійного фонду РФ”, – сказала Валентина Самар.
Ольга Скрипник пояснила, що наразі незрозуміло, яка буде доля Комісії з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України після реорганізації в уряді.
Читайте також: Ліквідація Мінреінтеграції cтавить під ризик захист та підтримку військових, цивільних полонених та бранців Кремля – правозахисниця
“Ми зараз вимагаємо від уряду чіткої відповіді про розподіл повноважень. Окей, ви створили нові міністерства, новий віцепрем’єр-міністр. Але де чітко розведені повноваження? […] У нас конвеєр нових рішень, але це ускладнює процес, який і до того був непростим. Сьогодні я членкиня комісії, і я не знаю, як далі комісія буде працювати. Вона має бути заново створена, але я навіть не розумію, на базі якого міністерства вона буде створена. Ми не можемо дозволити собі як держава будь-якого затримування”, – прокоментувала Ольга Скрипник.
Правозахисниця пояснила, що на підставі рішення саме цієї комісії як військовополонені, так і цивільні полонені отримують право на ці 100 тисяч гривень. Це стосується як військовополонених, так і цивільних полонених. Є 100 тисяч на рік для родин, якщо людина залишається в неволі, та одноразова виплата в 100 тисяч гривень тим людям, які звільнилися з полону.
За її словами, родини полонених місяцями чекають на передбачені законом 100 тисяч гривень. Кошти йдуть на адвокатські послуги, медичну допомогу та подолання наслідків полону.
“Є велике затримування з виплатою. Комісія підтвердила факт позбавлення волі, люди отримали підтвердження, але попри це не можуть місяцями дочекатися виплати. Просто не виплачує казначейство”, – підтвердила вона і додала, що деякі заявники, яких супроводжує Кримська правозахисна група, чекають на виплати шість місяців після ухвалення рішення.
“Родини не мають, за що жити, бо витрачають усе до копійки на адвокатську допомогу, адже це взагалі єдиний можливий зв’язок з людиною, яка перебуває в полоні. А в деяких цивільних полонених навіть немає можливості найняти адвоката. Особливо якщо йдеться про в’язниці на ТОТ Херсонщини чи Запоріжжя: там повний жах, там ніяких адвокатів немає, там просто катівні”, – пояснила Ольга Скрипник.
Водночас вона знову нагадала, що ця допомога від держави наразі є недостатньою.
“Одному з в’язнів, який повернувся до України після російських таборів, тільки зуби вставити коштувало 120 тисяч гривень. Я вже не кажу про інші проблеми. Зараз ми надали допомогу ще одній родині: поки чоловік перебував у полоні, зокрема в Криму, вони взяли страшні кредити. Зараз, на щастя, він повернувся з полону, але має жахливі проблеми зі здоров’ям. А родина ще й має виплачувати мільйонні кредити, бо набігли відсотки, і навіть ці 100 тисяч – це не розв’язування проблем”, – пояснила Ольга Скрипник.
Раніше вона неодноразово вказувала, що за 10 років російської агресії Україна не спромоглася розбудувати належну та достатню підтримку звільненим цивільним полоненим та бранцям Кремля.
Нагадаємо, 3 грудня 2024 прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд ухвалив рішення про перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на Міністерство національної єдності України.
Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова переконана, що національна єдність має бути не тільки про тих, хто виїхав за кордон, але й про тих, хто через російську агресію втратив зв’язки з рідною країною – про жителів тимчасово окупованих територій та людей, які постраждали внаслідок війни.
Альона Луньова“Ми виступали й продовжуємо наполягати на необхідності збереження в уряді міністерства, що відповідає за постраждалих унаслідок війни незалежно від того, де вони перебувають: на ТОТ, вільних територіях України чи за кордоном. Про це ми говорили в жовтні 2019 року під час Форуму Єдності в Маріуполі. У центрі уваги має бути політика, спрямована на захист людей, підтримка і посилення зав’язків з нашими громадянами”, – наголосила правозахисниця і додала, що правозахисна спільнота очікує на повноваження Міністерства національної єдності.
