Громадськість критикує уряд за передавання напрямку протезування між відомствами: це може погіршити реабілітацію військових
Передавання сфери забезпечення протезами з управління міністерства соціальної політики, сімʼї та єдності під управління міністерства охорони здоровʼя є недоцільним і матиме катастрофічні наслідки, насамперед для військовослужбовців з ампутаціями.
Про це розповіла генеральна директорка благодійного фонду “Протезхаб” Антоніна Кумка в блозі на сайті “Цензор.нет”.
Ілюстраційне зображення. Олександр Пузіков, капітан 127 бригади Збройних сил України, який втратив руку в бою, та його дружина Ірина розглядають протез руки у своїй квартирі в Харкові, Україна, 3 лютого 2025 року. Фото: AP / Євген МалолєткаУ березні поточного року МОЗ видало наказ № 405 з переліком закладів для реабілітації військових з ампутацією. Зробили це, зокрема, щоб рівномірно розподілити навантаження між закладами та скеровувати на реабілітації ближче до дому пацієнта.
Відсутність зрозумілого реабілітаційного маршруту – одна з ключових проблем якісного відновлення бійців та бійчинь, каже Кумка.
“На жаль, географічна зручність все ще ігнорується, коли йдеться про маршрутизацію військовослужбовців. Існують навіть випадки неформальних домовленостей між деякими медичними закладами та постачальниками протезних послуг, які не ставлять на перше місце інтереси пацієнтів”, – розповідає благодійниця.
Водночас і до наказу маршрутизацією керували й продовжують це робити міністерства охорони здоровʼя та оборони.
“Очікувати, що при передачі протезування під управління МОЗ ці процеси покращаться, складно. Навпаки, в міністерстві зʼявиться ще одна величезна відповідальність, на яку необхідно буде виділити додаткові ресурси”, – додає Кумка.
Контролювати те, хто, де і як здійснює протезування, має Держслужба з лікарських засобів та контролю за наркотиками, роботу якої координує МОЗ. Кумка наголошує, що досвід роботи служби показує – надавачі послуг протезування-ортезування отримують ліцензії без якісного контролю.
Благодійниця говорить, що надавачі послуг переважно провели ремонти та встановили найсучасніше обладнання, але гарантувати якість роботи не можуть, бо не мають кваліфікованих фахівців. Кумка звертає увагу, що такий стан речей суперечить європейській директиві 2013/55/EU. Ця директива визначає професійні стандарти та професійні функції, які можливо делегувати від одного фахівця до іншого.
“Допуск до пацієнта низькокваліфікованих осіб, без відповідної освіти та досвіду повністю суперечить цій директиві, а отже перешкоджає руху України в ЄС”, – вважає генеральна директорка “Протезхаб”.
Ілюстраційне зображення. Наліпка на лобовому склі автівки Олександра Пузікова із зображенням солдата на інвалідному візку, який тримає гвинтівку. Фото: AP / Євген МалолєткаКритикує благодійниця також процес створення центрів протезування-ортезування на базі закладів охорони здоровʼя, що в підсумку перекладе розв’язання великої кількості проблем на пацієнта та його родину.
“Пацієнти потраплятимуть до низькокваліфікованих виробників протезів, які протезуватимуть на базі лікарень, не гарантуючи якість. За таких обставин, маючи лише номінальну можливість вибору, пацієнти не протистоятимуть тиску з боку закладу, перебуваючи у вразливому посттравматичному стані. Такі випадки вже мають місце”, – говорить Кумка.
Благодійниця пропонує зробити маршрут до реабілітації зрозумілішим та, отже, ефективнішим, а також краще перевіряти тих, хто займається протезуванням. Останнє, на думку Кумки, має поширюватися на всіх надавачів, незалежно від форми діяльності.
Нагадаємо, що торік уряд підвищив граничні ціни на високофункціональні протези, які отримують військові.
Через зволікання посадовців з цим процесом їх критикували ветерани та військові. Голова Патронатної служби “Азову” Олена Толкачова розповідала, що поранені та благодійники змушені самотужки шукати кошти на якісні протези.
Щодо очікуваних військовими цін на протези, то Толкачова казала, що, наприклад, ринкова ціна водостійкого, функціонального протеза з електронним коліном сягає 4 мільйонів гривень. Проблеми виникають і з різними видами протезування. Згідно із законодавством, біонічний протез верхньої кінцівки можна встановлювати відразу, а от із протезуванням ніг потрібно, як наголошувала військова, “пройти ще те випробування від уряду”.
Ба більше, Толкачова розповіла, що на зустрічах з посадовцями Мінсоцполітики чула, як ті пропонували пораненим військовим “навчитися спершу керувати автомобілем, а вже потім претендувати на “мерседес”, натякаючи на протези. Детальніше про це можна прочитати за посиланням.