Головред “Новинарні” заявив про блокування сайту через “порушення захисту персональних даних”: коментар експертів
Хостинг-провайдер заблокував сайт інтернет-видання “Новинарня” через скаргу про нібито порушення захисту персональних даних працівниці Міністерства освіти та науки.
Про це 17 грудня повідомив головред Дмитро Лиховій на власній сторінці у фейсбуку.
Джерело: detector.media“Учора трапилося дещо нове і, не побоюся цих слів, екстраординарне й обурливе в моїй головноредакторській та взагалі журналістській практиці. Хостинг-провайдер завалив сайт “Новинарня” (відімкнув сервер) після скарги третьої особи, яка не задоволена змістом нашої публікації”, – написав він.
За його словами, це відбулося “не за рішенням суду, РНБО/СБУ/МВС чи якихось регулюючих органів”, а після адвокатської скарги до провайдера TheHost. Після її отримання хостинг надіслав на одну з адрес “Новинарні” лист, щоб ті дали пояснення.
“Лист десь загубився у спамах. І через 24 години, о сьомій з копійками вечора 16 грудня, провайдер “виключив сервер”. “Новинарня” була недоступна близько години”, – уточнив Лиховій.
Як пояснив головред видання, “справа тягнеться віддавна і випливає зі скандалу з плагіатом нинішнього міністра освіти Шкарлета”.
Він розповів, що 4 січня нинішнього року “Новинарня” опублікувала новину “У членів комісії, яка не визнавала плагіат в наукових роботах Шкарлета, теж знайшли плагіат, – ЗМІ”.
В інформації йшлося про те, що “у членів комісії з академічної доброчесності Національного університету “Чернігівська політехніка” виявили плагіат. Раніше вони не визнавали наявність плагіату в роботах міністра освіти та науки Сергія Шкарлета, який був ректором цього вишу”.
Джерелом для публікації став сайт “Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях”: https://bit.ly/3saDc5v
Згідно із першим варіантом публікації на цьому сайті, плагіат нібито виявили в дисертації голови комісії Вікторії Маргасової.
Автори аналізу вказаної роботи наголосили, що вона нібито копіювала текст із російських джерел, замінивши вислів “російський економічний менталітет” на “вітчизняний економічний менталітет” тощо.
Також на сайті йшлося про інших плагіаторів, зокрема Аліну Пінчук. Вказувалося, що Маргасова була головою комісії під час захисту її дисертації.
12 лютого в редакцію “Новинарні” звернулася Маргасова та попросила про спростування, зокрема факту головування в комісії, розповів Лиховій. У електронному листі вона нібито наголошувала на тому, що у статті її позиціонують як “голову комісії з академічної доброчесності Національного університету “Чернігівська політехніка”, яка також брала участь у розслідуванні плагіату у працях Шкарлета”. Проте, за її словами, з 5 червня 2020 року вона не має відношення до цієї комісії, жодних документів від імені голови комісії не підписувала, участі в засіданнях, зокрема в розгляді питань наявності або відсутності “академічного плагіату” в роботах Шкарлета не брала.
Також Маргасова написала, що інформація про буцімто плагіат Шкарлета викладена в п’яти публікаціях, уточнив головред “Новинарні”.
“…Це недостовірні факти із метою поставити під сумнів наукові досягнення Шкарлета С. М. Дані публікації є відкритою маніпуляцією та посягають на право інтелектуальної власності Шкарлета С. М., здатні завдати шкоди честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності (ст. 423 Цивільного кодексу України) та честі й гідності (ст. 68 Конституції України)”, – процитував він зміст листа Маргасової.
Також вона підкреслила, що інші офіційні документи, які б підтверджували в її науковій роботі наявність плагіату, відсутні.
Тоді, за інформацією Лиховія, “Новинарня” врахувала звернення Маргасової та додала її позицію до публікації за старою адресою.
Про кейс Маргасової з повним зазначенням прізвища паралельно з “Новинарнею” писали й багато інших українських ЗМІ, підкреслив головред “Новинарні”.
“Далі Маргасова вже через адвокатів намагалася порішати питання з негативними згадками її у ЗМІ, якось зачистити сайти. Я трохи офігів від обраної ними (від безвиході?) стратегії – піти не через суди, не через правоохоронну систему, а прямо через хостинг-провайдера”, – заявив Лиховій.
Він уточнив, що в листі до TheHost, підписаному “Alexandra Ustinova, Legal Assistance | International”, містилася інформація про те, що нібито публікація “Новинарні” розкриває персональні дані пані Маргасової.
“Насправді ми “розкрили” тільки її ПІБ і більш нічого. Це точно не порушення закону про захист персональних даних. Адвокат вдалася до свідомої маніпуляції, а хостинг-провайдер на цій підставі відімкнув сайт!” – вважає журналіст.
Він назвав ситуацію “тривожним дзвінком для ЗМІ”.
“За такою логікою, будь-яка третя особа може завалити цілий великий інформаційний сайт (а чому б і не сайт МВС, СБУ, МОУ, президента України?), звернувшись до провайдера і заявивши про абсолютно НЕІСНУЮЧЕ “ПОРУШЕННЯ” щодо її персональних даних. Без суду, слідства і санкцій”, – написав Лиховій.
Після звернення редакції до провайдера доступ до сайту відновили й вибачилися за інцидент, пояснивши, що “зобов’язані передати власнику всі скарги, а далі вже власник вирішує, видаляти чи не видаляти, проте потрібно надати нам хоч якусь відповідь”.
Джерело: скриншот допису на фейсбук-сторінці Дмитра ЛиховіяВідповідаючи на питання ZMINA, чи правомірні дії провайдера, юрист Лабораторії цифрової безпеки Максим Дворовий сказав, що вітчизняне законодавство не дає на це чіткої відповіді.
За його словами, Закон “Про електронну комерцію” передбачає, що провайдер хостингу має імунітет від відповідальності за зміст інформації, яку він хостить, якщо:
а) у нього немає відомостей про незаконну діяльність отримувача послуг хостингу (тобто “Новинарні”);
б) у разі отримання цих відомостей провайдер хостингу вдається до швидких дій з метою усунення можливості доступу чи припинення доступу до такої інформації.
“Вочевидь, хост отримав інформацію про начебто неправомірне розміщення персональних даних на сайті й вирішив оперативно обмежити доступ до сайту з огляду на те, що його власник не відповів на претензію. Тобто хостинг-провайдер намагався убезпечити себе від відповідальності”, – уточнив Дворовий.
Він нагадав, що Закон “Про персональні дані” дійсно надає право суб’єкту даних на їх видалення, але за рішенням суду. До того ж документ робить виняток для обробки персональних даних з журналістською метою: тоді на це не потрібно отримувати згоди.
“Як на мене, хостинг-провайдер явно перестраховувався і не врахував при ухваленні свого рішення останніх двох факторів. Хоча тут треба дивитися документи від сторін для детальнішого аналізу, яких редактор “Новинарні” у вільний доступ не надав”, – уточнив експерт.
Медіаюристка “Платформи прав людини” Людмила Опришко наголосила на тому, що згадування імені особи без її згоди в контексті її діяльності дозволене законом (частина 3 статті 296 Цивільного кодексу України).
“Пані Маргасову згадували як керівницю комісії з академічної доброчесності Національного університету “Чернігівська політехніка”, яка також брала участь у розслідуванні плагіату у працях Шкарлета С.М. Отже, мова йде про висвітлення її діяльності. При цьому робиться посилання на першоджерело інформації. За таких умов її згода на поширення імені не потрібна”, – сказала вона.
Водночас на думку експертки, дії хостинг-провайдера в цій ситуації “є цікавими”. Він швидко відреагував на повідомлення про порушення права на захист персональних даних, використавши при цьому певну процедуру: спочатку надіслав лист власнику сайту, а не отримавши відповіді, – вимкнув сайт.
“Схоже на те, що тут мали вплив приписи закону “Про електронну комерцію” (ч. 4 статті 9), які передбачають певні умови покладення відповідальності на інтернет-посередника”, – уточнила вона.
Зокрема, останній звільняється від відповідальності “за умови, що у нього відсутні відомості про незаконну діяльність або факти чи обставини, які вказують на те, що діяльність має ознаки незаконної, або стосовно вимог про відшкодування збитків від такої незаконної діяльності, та постачальник після отримання таких відомостей вдається до швидких дій з метою усунення можливості доступу чи припинення доступу до інформації, у тому числі відповідно до вимог законодавства про авторське право і суміжні права.
За словами Опришко, Закон “Про авторське право і суміжні права” встановлює процедуру захисту авторського права в мережі Інтернет в позасудовому порядку (стаття 52). На її думку, цією процедурою, але в дещо скороченому варіанті, скористався хостинг-провайдер.
“Звісно, для застосування цієї процедури за описаних у пості Дмитра Лиховія обставин немає жодних підстав. Хоча б тому, що скарга стосувалась не захисту авторських прав”, – сказала вона.
Експертка уточнила, що закон про електронну комерцію процедур і алгоритмів дії інтернет-посередників у разі, коли до них надходять скарги про поширення забороненого контенту, не встановлює. Цей закон зобов’язує хостинг-провайдерів діяти швидко, щоб не нести відповідальності.
“Можливо, процедуру захисту авторських прав було взято за зразок. Отримавши заперечення з боку власника сайту, доступ до інформації на ньому відновили”, – наголосила Опришко.
Вона погодилася із позицією Дворового щодо того, що хостинг-провайдер у такий спосіб зняв із себе відповідальність.
На думку медіаюристки, ситуація із “Новинарнею” виявила ще одну вразливість інтернету як комунікаційного середовища в Україні. Вона показала, що хостинг-провайдери не надто добре знають законодавство, а відповідно, існує ризик безпідставного “відключення” сайтів шляхом направлення скарг на поширення незаконного контенту.
Відсутність чітких процедур розгляду таких скарг та обов’язок діяти швидко з метою уникнення відповідальності за дії інших лише поглиблюють цю проблему, вважає Опришко.
“Вочевидь, на зазначене питання треба звернути увагу, проаналізувати його добре і коректувати таку практику. Це важливо ще й з огляду на те, що не за горами зміни до законодавства про захист персональних даних, які можуть ще більше актуалізувати зазначену проблему”, – сказала вона.
