Ґендерна рівність: шведський рецепт
Питання рівності чоловіків та жінок потребує постійної та наполегливої роботи, яка має продовжуватися на рівні сім’ї та школи.
Таку думку на конгресі HeForShe у Києві висловив перший секретар Посольства Швеції в Україні Камеран Худур, передає кореспондент Центру інформації про права людини.
Ідеї рівності є ключовими у шведському суспільстві сьогодні, але, за словами Худура, так було не завжди.
“На початку 80-х на моїй тодішній роботі працівники замислилися, чому на керуючих посадах так мало жінок. Тоді ми зробили аналіз ситуації та зрозуміли причини цієї нерівності. Після цього підготували курси для підвищення кваліфікації жінок та побачили, що через 6 років серед керівників уже половина були жінки”, – зауважив він.
Ситуація з нерівністю була відчутна не тільки на рівні керівників.
“Хтось у службі пожежної безпеки поставив собі питання: чому серед нас так мало жінок? Після цього пройшов процес адаптації вимоги до кандидатів-пожежників та виявилось, що багато жінок захотіли займатися цією, як вважалося, чоловічою справою. Сьогодні ви спокійно можете побачити на вулиці жінку, яка керує пожежною машиною, а ще 30 років тому це було дикістю”, – розповів Худур.
При цьому виховання рівності, на його думку, не повинно обмежуватись сферою роботи, а має йти до шкіл та далі у сім’ї.
“Я ніколи не допомагав своїй дружині з хатніми справами, але перед тим, як cварити мене за такі слова, треба розуміти, що все ми просто робимо разом. Коли двоє наших синів хворіли вдома, то я залишався з ними. Коли треба було сходити в школу на збори, то це робив я, адже мені дозволяв графік на роботі. Всі хатні справи ми робили разом, адже це не якась жіноча справа. Всі, хто живуть у домі, несуть однакову відповідальність”, – поділився особистим досвідом чоловік.
Він вважає, що роботодавець має створювати умови, коли чоловік міг би працювати з дому. Часто роботодавці не хочуть йти на такий крок з економічних причин. Водночас у Швеції чоловіки проводять у декретній відпусці по 8-10 місяців. Перші 8 місяців про дитину піклується мати, але наступні 8-10 місяців – батько.
“Чому вони на це йдуть? Тому, що в цей час вони отримують до 96% своїх заробітних плат”, – зазначає представник Шведського посольства.
Одним з чинників, що впливає на ґендерну нерівність і стереотипи, Худур назвав телебачення. Навів приклад України.
“У вас дуже цікаве телебачення. Там, де я мешкаю зараз, 130 телевізійних каналів. Я зазвичай не дивлюсь його, але іноді по роботі потрібно і це дуже важко. Одна за одною йдуть реклами, де жінка прибирає в будинку чи готує щось на кухні. Її чоловік у цей час стоїть та дивиться на неї. Реально? В якому сторіччі ми живемо? Так не можна!”, – обурюється Худур.
