Gender Stream готує до запуску платформу для боротьби зі злочинами на ґрунті ненависті “ВАРТОВІ”
Громадська організація Gender Stream готує до запуску платформу під назвою “ВАРТОВІ”, яка стане важливим інструментом у боротьбі зі злочинами, скоєними на ґрунті ненависті. Ця система створена для моніторингу, оперативного реагування та аналізу порушень і злочинів, спрямованих проти ЛГБТІК-спільноти в Україні.
Про це представники організації повідомили виданню ZMINA.
Фото: Gender StreamТак, Gender Stream уже багато років веде активну роботу, спрямовану на адвокацію справедливого покарання за злочини, мотивовані ненавистю. Однак через відсутність законодавчого визнання та підтримки правозахисники досі не мають повної інформації про рівень і масштаби таких правопорушень. Подібні злочини часто реєструють під іншими категоріями, що спотворює реальну картину та ускладнює аналіз.
У майбутньому функцію захисту виконуватиме законопроєкт №5488, який, як зазначають у Gender Stream, є необхідним для побудови безпечного суспільства.
У межах роботи системи “ВАРТОВІ” спеціалісти та спеціалістки Gender Stream надаватимуть юридичний та адвокатський супровід за запитами потерпілих. Напрацювання платформи використовуватимуть у роботі з українськими та міжнародними стейкхолдерами для захисту прав ЛГБТІК-людей, які постраждали від злочинів на ґрунті ненависті.
Стартовою подією ВАРТОВИХ став тренінг для правоохоронців та представників громадських організацій про ефективне реагування на злочини на ґрунті ненависті. Протягом двох днів разом з експертами Сергієм Мовчаном та Сашею Романцовою учасники й учасниці розбиралися з найгострішими питаннями: як розпізнати злочини на ґрунті ненависті, як реагувати на них, а також як активістам і поліції ефективно співпрацювати.
Очільниця організації Gender Stream Ольга Полякова наголосила, що поліція дедалі чіткіше усвідомлює важливість спільних дій для гарантування безпеки та захисту прав кожної людини. Вона зазначила, що, замість сприйняття як окремих сторін, поліція та громадські організації мають спільний простір для співпраці та розділяють відповідальність за забезпечення правопорядку. Особливо актуальним у цьому діалозі стало питання захисту прав ЛГБТІК-військових і ветеранів, яке набуло вагомого значення.
“Нашим пріоритетом є побудова конструктивного співробітництва, яке базується на пошуку спільних рішень і взаємоповаги. Сьогоднішні досягнення – це приклад того, як за допомогою спільної роботи можна забезпечити права, свободу та безпеку для всіх незалежно від їхньої ідентичності. Я впевнена, що такий підхід є основою для подальшого розвитку демократичного суспільства”, – підкреслила вона.
Поліціянтка Наталя Урман, яка брала участь у тренінгу, також поділилася своїм баченням змін, відзначивши відчутний вплив законопроєкту №5488 та важливість тренінгів і заходів, спрямованих на утвердження гендерної рівності.
“Ще 2016 року я була єдиною жінкою на керівній посаді. Зараз у Головному управлінні поліції Дніпропетровської області багато жінок на керівних посадах, і в нас, у Департаменті головної інспекції та дотримання прав людини Нацполіції України, також загалом 50% жінок”, – зазначила Урман.
Насамкінець Ольга Полякова додала, що багаторічна співпраця з поліцією вже принесла значні результати: поліція стала краще розуміти специфічні потреби ЛГБТІК-спільноти, а також навчається ефективно реагувати на злочини на ґрунті ненависті.
За її словами, масові заходи на підтримку прав ЛГБТІК-спільноти в Києві та Харкові цього року пройшли безпечно саме завдяки професійній роботі МВС у партнерстві з громадськими організаціями. Вона окремо відзначила підтримку заступниці міністра внутрішніх справ Катерини Павліченко, яка особисто стежила за порядком на заходах і висловлювала солідарність з учасниками та учасницями.
Нагадаємо, що наприкінці жовтня Gender Stream подала до Комітету міністрів Європарламенту аналіз нового законопроєкту №11456 – про внесення змін до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”, у якому ознаки сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності не зарахували до критеріїв вразливості.
Читайте також: Злочинна нетерпимість: з чим пов’язана нова хвиля квірофобних нападів та як цьому запобігти
