Гельсінський фонд з прав людини закликав Польщу створити механізми реабілітації біженців, які постраждали від воєнних злочинів Росії

Гельсінський фонд з прав людини закликав владу Польщі запровадити політичні заходи для розслідування російських воєнних злочинів, потерпілими від яких стали українські біженці, а також створити механізми для їхньої реабілітації та отримання допомоги.

Свої рекомендації фонд виклав у тематичному звіті “У пошуках справедливості. Права жертв і свідків порушень міжнародного права під час повномасштабної агресії Російської Федерації проти України”. 

Українські біженці у Кракові. Фото: Getty Images

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну ООН та інші міжнародні організації, серед яких Гельсінський фонд з прав людини у Варшаві (HFHR), задокументували серйозні порушення міжнародного гуманітарного права (МГП) і грубих порушень міжнародного права прав людини (МППЛ), скоєні російськими солдатами. 

Документатори Фонду поспілкувалися із серпня 2022 року до грудня 2023-го з 1800 українцями і провели 105 глибинних інтерв’ю зі свідками та жертвами порушень МГП та МППЛ. 70% опитаних до переїзду проживали на окупованих РФ територіях, відповідальність за які несе сторона агресора. 

Так, серед опитаних: 

• Двоє пережили смерть близької людини внаслідок масових або цілеспрямованих нападів, а 17 були свідками смерті близької людини; в основному опитані були з Маріуполя. 
• 36 людей зазнали часткового або повного руйнування житла чи майна.

• 16 людей були незаконно затримані; 10 з них стали жертвами, а двоє – свідками жорстоких катувань, або катування, що принижує гідність.
• Двоє людей розшукували своїх зниклих родичів. Двоє людей стали жертвами і один свідок примусового переселення до Російської Федерації.
• 11 людей були змушені задекларувати лояльність до окупаційної влади, прийнявши паспорти Російської Федерації або свідоцтва про народження дітей.
• Двоє втекли з окупованих територій, щоб уникнути примусового призову до збройних сил РФ.
• 16 людей зазнали обшуків з боку окупаційних сил – у більшості випадків, це було пов’язано з катуваннями, мародерством тощо.
• Зважаючи на це, Гельсінський фонд з прав людини закликав владу Польщі розглянути такі кроки для підтримки права потерпілих на правосуддя й отримання відшкодувань.

1. Створити в Генеральній прокуратурі спеціальний підрозділ для розслідування злочинів за міжнародним правом. Такий підрозділ мав би проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу та заходи підтримки свідків, жертв і потерпілих (серед біженців у Польщі), які мають бажання спілкуватися зі слідчими.

2. Провести аналіз чинної правової системи і розглянути можливість розгляду справ, пов’язаних з міжнародними злочинами, у польських судах. Польща приймає велику кількість біженців з України та має унікальну можливість підтримувати доступ до правосуддя для жертв і постраждалих від злочинів за міжнародним правом. Так вона може допомогти в боротьбі з безкарністю. 

3. Прийняти необхідну політику і нормативно-правові акти для забезпечення доступу до комплексної та невідкладної допомоги жертвам і постраждалим, які є біженцями в Польщі і не можуть повернутися до своїх домівок у найближчому майбутньому. Польща може надати постраждалим від міжнародних злочинів українським біженцям оперативний доступ до реабілітаційних послуг.  Адже чимало біженців потребують спеціалізованої допомоги – психологічної чи покриття витрат на медичне лікування, пов’язане з фізичними травмами, яких вони зазнали.    

4. Створити мультидисциплінарну робочу групу щодо доступу до правосуддя та відшкодування шкоди жертвам і постраждалим від серйозних порушень міжнародного права. Така робоча група мала б складатися з представників відповідних міністерств, прокуратури, правових експертів, що спеціалізуються на міжнародному праві, неурядових організацій та інших. Мета – ефективний обмін інформацією, а також доступом постраждалих до реабілітаційної підтримки і міжнародного захисту в Польщі. 

Нагадаємо, що Гельсінський фонд з прав людини у Варшаві працює з 2014 року. Спочатку метою діяльності була підтримка українських організацій у документуванні порушень міжнародного права в контексті конфлікту на Сході України та в окупованому Російською Федерацією Криму.

Також Фонд був підписантом у зверненні до Президента Турецької Республіки Реджепа Тайїпа Ердогана з проханням запобігти ймовірній депортації на територію РФ та сприяти звільненню незаконно позбавлених волі громадян України, кримських татар Нарімана Джелялова, Асана Ахтемова та Азіза Ахтемова.