Франція скасувала “Чорний кодекс”, що понад століття регулював рабство

Парламент Франції одноголосно скасував “Чорний кодекс” – закон XVII століття, який у колоніальну добу регулював рабство і дозволяв ставитися до поневолених людей як до власності. Рішення ухвалили вперше через понад 180 років після офіційного скасування рабства в країні й воно відкриває дискусію про історичну відповідальність Франції та можливі репарації.

Про це повідомляє BBC.

Фото: Ludovic Marin / AFP

Рішення підтримали 254 депутати, голосів “проти” не було. Таким чином парламент формально прибрав із правової системи акт, ухвалений у 1685 році за короля Людовіка XIV.

Скасування кодексу вважають важливим кроком у визнанні ролі Франції в історії рабства. Воно також відкриває дискусію про можливі репарації – ідею, яку раніше публічно порушував президент Еммануель Макрон.

Він заявляв, що цей кодекс “не мав пережити скасування рабства” у 1848 році. Він також зазначав, що майже два століття мовчання або байдужості до цього закону вже не можна вважати випадковістю, а слід розглядати як проблему, яку держава має визнати. На думку голови країни, питання репарацій не можна ігнорувати, однак Франція не повинна давати хибних обіцянок.

Під час парламентських дебатів частина депутатів наголошувала, що дивується самому факту існування цього закону в сучасній правовій системі.

Депутат від французького острова Мартиніка Стіві Гюстав, чиї предки були поневолені, заявив у парламенті, що жодне голосування не може відновити зруйновані життя цілих поколінь. Він наголосив, що нащадки поневолених людей є нащадками вільних людей, яких свого часу позбавили свободи й перетворили на рабів.

Кодекс складався з 60 статей, які регулювали майже всі аспекти життя поневолених людей. Зокрема, одна з норм визначала їх як “рухому власність”, інші передбачали жорстокі покарання за втечу та фактичне ігнорування їхніх свідчень.

Депутат із Гваделупи Макс Матіазен, який подав ініціативу про скасування, розповів, що мав копії оригінального тексту, але ніколи повністю їх не читав. Він зазначив, що як нащадок поневолених людей сприймає цей документ як створений людьми проти людей, і назвав його скасування способом відновлення історичної справедливості та людяності, а також підтвердженням принципів свободи, рівності та братерства.

Франція була третьою за масштабами участі у работоргівлі країною після Великої Британії та Португалії. Вона вивезла приблизно 1,4 мільйона африканців на плантації в колоніях. Отримані прибутки сприяли розвитку міст Нант і Бордо.

Найбагатшою колонією була Сан-Домінґ, розташована на частині острова Еспаньйола, де згодом виникла держава Гаїті після повстання поневолених людей у 1804 році. Попри це, Франція згодом змусила нову державу виплачувати компенсації колишнім власникам, і ці виплати тривали до 1947 року.

Після скасування рабства Франція зберегла частину колоній. У 1946 році Гваделупу, Мартиніку, Французьку Гвіану та Реюньйон зробили заморськими департаментами. Сьогодні там проживає близько 1,9 мільйона громадян Франції, однак ці території залишаються серед найбідніших регіонів країни, з високим безробіттям і рівнем бідності.

Представник Фонду пам’яті рабства П’єр-Ів Бокке заявив, що “Чорний кодекс” закріпив у колоніальній системі винятковість, яка не дозволяла застосовувати до всіх людей принципи свободи та рівності. Він додав, що навіть сьогодні в заморських територіях люди часто мають менше прав, ніж у материковій Франції.

Нагадаємо, що у березні цього року у Великій Британії до 13 років ув’язнення засудили 56-річну жінку, яка понад чверть століття тримала в неволі іншу жінку та змушувала її безплатно працювати.

Фото обкладинки: Pixabay